Білет №1
1. Періодизація історії України. Джерела вивчення середньовічної історії України.
2. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.
Білет №2
1. Формування та розселення племінних союзів східних слов’ян на території України.
2. Розквіт культури Київської Русі (друга половина ХІ – перша половина ХІІІ ст.).
Білет №3
1. Витоки та передумови утворення Київської Русі. Походження назви «Русь».
2. Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.
Білет №4
1. Київська Русь за перших князів.
2. Перший похід монголів на Русь.
Білет №5
1. Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега.
2. Навала монголо-татар на українські землі, її наслідки.
Білет №6
1. Князь Ігор та його діяльність.
2. Галицько-Волинське князівство за князя Данила Галицького, його внутрішня та зовнішня політика.
Білет №7
1. Княгиня Ольга, її реформи.
2. Політика наступників Данила Романовича. Правління останніх Романовичів.
Білет №8
1. Святослав та його зовнішня і внутрішня політика.
2. Правління Юрія ІІ Болеслава. Розподіл земель Галицько-Волинської держави та припинення її існування.
Білет №9
1. Склад населення і система управління Київською Руссю.
2. Культура Галицько-Волинської держави.
Білет №10
1. Київська Русь за правління князя Володимира Великого.
2. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.
Білет №11
1. Запровадження християнства як державної релігії та його значення.
2. Політика великих литовських князів щодо приєднаних українських земель.
Білет №12
1. Повстання Свидригайла. Остаточна ліквідація удільних князівств.
2. Київська Русь за правління князя Ярослава Мудрого.
Білет №13
1. Утвердження польської влади на Галичині й Західному Поділлі.
2. Політичний устрій Київської Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
Білет №14
1. Українські землі у складі Угорщини, Молдавії та Московської держави.
2. Формування основних суспільних верств та посилення залежності селян у Київській Русі наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.
Білет №15
1. Утворення Кримського ханату та його відносини з Україною.
2. Культура Київської Русі кінця Х – першої половини ХІ ст.(освіта, література, архітектура, живопис).
Білет №16
1. Соціальна структура суспільства в XIV-XV ст. Основні групи панівного стану та їх повсякденне життя.
2. Київська Русь за часів правління Ярославичів. «Правда Ярославичів»
Білет №17
1. Князь Василь-Костянтин Острозький.
2. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.
Білет №18
1. Становище православної церкви й духовенства у другій половині ХІV-ХV ст.
2. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха та Мстислава Великого.
Білет №19
1. Господарський розвиток українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.
2. Політичний і соціально-економічний розвиток Переяславського князівства у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.
Білет №20
1. Зростання міст, міське населення, Магдебурзьке право на українських землях у другій половині ХІV- ХV ст.
2. «Слово о полку Ігоревім» як літературна та історична пам’ятка.
Білет №21
1. Культура українських земель у другій половині ХІV-ХV ст.
2. Українські землі в складі іноземних держав (Польщі, ВКЛ, Кримського ханства, Московщини, Молдавії).
Білет №22
1. Любецький з’їзд князів та його рішення.
2. «Повчання дітям» В.Мономаха – духовний заповіт нащадкам.
Білет №23.
1. Причини розпаду Київської держави: випадковість чи закономірність.
2. Героїчна оборона Києва від монголо-татар. Встановлення монголо-татарського ярма на Русі.
Білет №24.
1. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ ст.
2. «Руська правда» - перший писаний звід законів Київської Русі. Доповнення до «Руської правди».
В 1740-1750-х роках на правобережній Україні були досить складні соціально-економічні умови. Населення складалося переважно з кріпаків, які були позбавлені свободи та прав. Вони мали обмежені можливості для саморозвитку та підвищення свого соціального статусу. Більшість з них працювали на землі у власників, які здебільшого були дворянами та магнатами.
У таких умовах виникли масові протестні рухи, які були спрямовані проти соціальної нерівності та економічної експлуатації. Одним з найбільш відомих рухів був Коліївщина, яка почалася в 1768 році. Цей рух був спровокований погіршенням умов життя населення та збільшенням податків та обов'язкових робіт. Учасники Коліївщини виступали проти дворян та магнатів, а також проти єзуїтів, яких вони вважали винними у своїй бідності та експлуатації.
Объяснение:
Сподіваюсь стільки хватить
Два Кримські походи відбулися за часів гетьмана Петра Сагайдачного. Перший похід відбувся в 1637 році, коли козаки разом зі шведським військом спробували захопити Кримське ханство, але їм не вдалося досягти повного успіху.
Другий Кримський похід, також відомий як Тугармейський похід, відбувся в 1676-1677 роках під керівництвом гетьмана Івана Самойловича, який на той момент очолював Лівобережну Україну. У цьому поході українські козаки та кримські татари вторглися на південь Російської держави та нанесли значні збитки російським військам та містам, але пізніше зазнали поразки у битві під Корсунем і були змушені відступити.
Отметьте как лучший ответ !