Ка́лицько-Воли́нське князівство, або Ру́ське королі́вство (лат. Regnum Russiæ[1] / Rusie[2]) — монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем Київської династії, продовжувачем європейських, руських, політичних і культурних традицій.
Архитектура Древнего Рима, как самобытный вид искусства, была сформирована в период IV—I вв. до н. э. Древним сооружениям лишь чудом удалось сохраниться до наших дней, невзирая на многочисленные войны и природные катаклизмы. Памятники архитектуры древнеримского зодчества и сейчас покоряют своей величественностью и монументальностью.
И это неудивительно, ведь именно древние римляне положили начало новой эпохе в мировой архитектуре, начав строительство внушительных общественных сооружений, рассчитанных на большое количество людей. К ним относятся театры и амфитеатры, рынки, библиотеки, термы, базилики, храмы.
Ка́лицько-Воли́нське князівство, або Ру́ське королі́вство (лат. Regnum Russiæ[1] / Rusie[2]) — монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем Київської династії, продовжувачем європейських, руських, політичних і культурних традицій.
Архитектура Древнего Рима, как самобытный вид искусства, была сформирована в период IV—I вв. до н. э. Древним сооружениям лишь чудом удалось сохраниться до наших дней, невзирая на многочисленные войны и природные катаклизмы. Памятники архитектуры древнеримского зодчества и сейчас покоряют своей величественностью и монументальностью.
И это неудивительно, ведь именно древние римляне положили начало новой эпохе в мировой архитектуре, начав строительство внушительных общественных сооружений, рассчитанных на большое количество людей. К ним относятся театры и амфитеатры, рынки, библиотеки, термы, базилики, храмы.