Блок с кратким ответом 1. прочтите отрывок из выступления государственного деятеля и напишите его фамилию. «дорогие соотечественники! сограждане! в силу сложившейся ситуации с образованием содружества независимых государств прекращаю свою деятельность на посту президента . принимаю это решение по принципиальным соображениям». ответ: 2.как называется разрешение одним государством (советской россией) другим государствам, их фирмам и частным лицам проводить производственно-эксплуатационную деятельность в соответствии с договором (сдача в эксплуатацию предприятий, земли с правом добычи полезных ископаемых) в 20-е годы 20 века- ответ: в 3. отметьте 5 основных положений доклада н.с. хрущева на хх съезде кпсс "о культе личности и его последствиях" 1. сталин возвысил себя над партией и перестал считаться с партией цк 2. культ личности сталина коренным образом изменил природу социализма в 3. в годы правления сталина происходили массовые репрессии в отношении невиновных людей 4. в процессе следствия к арестованным применялись пытки 5. процессы против троцкистов, бухаринцев, зиновьевцев в 30-е гг. были оправданными 6. существовало политическое завещание ленина, в котором он предлагал сместить сталина с поста генсека 7. вину за поражения красной армии на начальном этапе войны несет сталин 8. необоснованные репрессии начались еще в 20-е гг. 9. тезис сталина о росте классовой борьбы в процессе строительства социализма является в целом правильным 10. несмотря на сталинский культ, генеральная линия партии в годы его правления оставалась правильной 4. выявите и запишите сходства политики «военного коммунизма» и коллективизации из предложенного списка: 1. проводилась в годы гражданской войны 2. осуществлялась через насилие 3. отменена ввиду многочисленных восстаний 4. оправдывалась большевиками как идеологически соответствующая теории марксизма ответ: 5. расставьте в хронологическом порядке события: 1. ввод советских войск в афганистан 2. разгон учредительного собрания 3. «оттепель» 4. реформы косыгина 5. двоевластие ответ: блок развернутым ответом 1.прочтите отрывок из источника и кратко ответьте на вопросы. ответы предполагают использование информации из источника, а также применение знаний по курсу соответствующего периода. из статьи западного б. л.гарта: «трехмесячная борьба за овладение городом в тактическом плане для немцев свелась к таранным лобовым ударам… чем глубже немцы втягивались в жилые районы города с их многочисленными домами, тем медленнее развивалось их наступление. на последнем этапе осады (города) линия фронта проходила в нескольких сотнях метров от западного берега волги, но к этому времени натиск в результате исключительно тяжелых потерь стал ослабевать. каждый шаг вперед обходился им все дороже и приносил все меньше результатов. сложные условия уличных боев с упорно обороняющимся противником более благоприятствовали , хотя они также находились в трудном положении. в сложившейся обстановке им приходилось перевозить подкрепления и боеприпасы на паромах и баржах через волгу под артиллерийским огнем. это ограничивало размеры сил, которые могли держать и обеспечивать снабжением на западном берегу реки для обороны города. в силу этого защитники (города) неоднократно подвергались тяжелым испытаниям… напряжение сил героических защитников (города) достигло предела, но они выстояли». 1 . укажите название города, о котором говорится в статье и к какому году относятся описываемая ситуация? 2 на основе текста и знаний из курса укажите не менее двух проблем, с которыми столкнулись защитники города. 3. на основе текста и знаний из курса укажите не менее двух причин, по которым выстояли защитники города. 2. составьте развернутый план ответа на тему: « в период перестройки»: план:
Відповідь:
Пояснення:
Після перетворення 1867 року Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську монархію Галичина і Буковина ввійшли до її австрійської частини, а Закарпаття — до угорської. До нового австро-угорського компромісу додався австро-польський, який розширив політичні права поляків у краї. Відтоді намісника Галичини обов'язково мали призначати з числа польської аристократії. Внаслідок непропорційності виборчої системи українські посли Галицького сейму, який розпочав роботу 1861 р., здобули лише 15 % депутатських місць, чого було недостатньо для спротиву полонізації краю. І це при тому, що населення Східної Галичини у другій половині XIX ст. майже на 2/3 складалося з українців, на 1/3 — з поляків, євреїв, німців і вірменів разом.
У листопаді 1916 р. імператор Карл І проголосив незалежність Польщі. На початку 1917 р. стало очевидним, що Галичину віддадуть до Польської держави. Серед українського населення запанувало обурення.
Революційні події 1917-1918 рр. у Наддніпрянщині справили великий вплив на населення Галичини, Буковини та Закарпаття, попри кордони, які їх розділяли. Маючи багаті традиції визвольних змагань, західні українці посилили боротьбу за національно-державне відродження краю. Досягненню їх віковічної мети сприяло і міжнародне становище.
Восени 1918 р. Австро-Угорщина опинилася в умовах політичного розпаду. На Галичину зазіхала новостворена Польська держава. Щоб запобігти цьому, українські військовики протягом вересня заснували у Львові таємний старшинський гурток — Центральний військовий комітет (ЦВК), який вирішив «боротися під знаменом соборної України».
16 жовтня цісар Карл I, прагнучи врятувати монархію, видав маніфест, в якому обіцяв перетворити Австрію на союз національних держав. 18 жовтня у Львові зібралася Українська конституанта, що мала розв'язати питання державно-правового становища українських земель Австро-Угорщини. До неї входили українські депутати, представники політичних партій, греко-католицькі ієрархи. Українська конституанта проголосила себе Українською Національною Радою та 19 жовтня одноголосно ухвалила постанову про створення на українській етнографічній території в Австро-Угорщині Української держави. Того ж дня на першому засіданні Української Національної Ради було обрано президента і створено три делегації: репрезентативну і виконавчу на чолі з Євгеном Петрушевичем у Відні, буковинську під проводом Омеляна Поповича у Чернівцях і галицьку — у Львові.
Про приєднання до Польщі українських земель Галичини оголосили й поляки. 31 жовтня стало відомо, що 1 листопада Польська ліквідаційна комісія планує захоплення влади у Східній Галичині. Було очевидно, що необхідно негайно починати рішучі дії. Але керівники УНРади в той час перебували у Відні, проводячи час за безплідними переговорами з представниками Габсбурзької монархії, що конає.
Тим часом у Львові галицька делегація УНРади просила австрійського намісника передати владу в краї саме їй, а не полякам. Але у відповідь почула відмову та обіцянки. За таких обставин ініціативу перебрав ЦВК, який вустами свого керівника сотника УСС Дмитра Вітовського заявив, що до виконання військового перевороту все підготовлено і вже неможливо його відкласти, бо наступного дня українці можуть бути вже безсилі супроти польської переваги. Така рішучість і впевненість провідника майбутнього виступу змусила навіть тих учасників наради, які досі вагалися, погодитися з його аргументами. Було вирішено взяти владу в Львові та краї вночі з 31 жовтня на 1 листопада. Штаб збройного повстання очолив ЦВК, реорганізований в Українську генеральну команду (УГК).
Перебіг бойових дій
Перебіг бойових дій на початку 1919 р.
Польсько-українська війна в Галичині 1918—1919 років почалася 1 листопада 1918 р. збройним виступом проти української влади у Львові об'єднаних польських підпільних військових організацій під командуванням сотника Чеслава Мончинського. Такі ж місцевого характеру повстання підняли поляки у Дрогобичі, Самборі, Перемишлі та інших містах, переважно користуючись прихильністю комендантів місцевих австро-угорських залог, але вони були ліквідовані на початку листопада 1918 р. українськими військовими частинами.
Активна військова підтримка польського повстання у Львові краківськими поляками і варшавським урядом спричинили початок війни між Польщею і ЗУНР. Військову до польському повстанню до кінця 1918 р. подавала головно польська Західна Галичина, а від січня 1919 р. — уся польська держава. Перемогу Польщі в цій війні зумовили у 1919 р. дивізії генерала Юзефа Галлера, сформовані у Франції під приводом війни з більшовиками
Объяснение:
Во-первых, войско Спартака было всё-таки не армией, и им было тяжело сражаться с подготовленными римскими легионами. Во-вторых, - антисанитария. Бойцы Спартака в большинстве своём были рабами, не следили за гигиеной, что вызывало инфекционные заболевания. Так же в его войске не было грамотных полководцев, что так же было в пользу Римской Империи. Ну и напоследок, войско Спартака разделилось на две части. Одна вместе с Криксом хотела напасть Рим, а наш прославленный гладиатор хотел вернуться домой. В итоге войско оказалось разделено, и римским легионам оставалось только добить его.