Движение под предводительством И. И. Болотникова 1606-1607 г. г.:
1). Июль-август 1606 г. - разгром войск под Кромами (Орловская область)
2). Сентябрь 1609 г. - победа Болотникова под Калугой и Каширой;
3). 7 октября 1606 г. - вступление войск в село Коломенское;
4). 28 октября 1606 г. - начало осады Москвы (длилась 5 дней);
5). 2 декабря 1606 г. - поражение Болотникова у деревни Котлы;
6). начало мая 1607 г. - взятие Тулы Болотниковым;
7). 10 октября 1607 г. - Болотников сдаёт Тулу царским войскам.
Причины поражения Болотникова (что оттолкнуло москвичей от него):
1). Предательство части войска. Дворянство довольно скоро перешло на сторону Шуйского;
2). Недооценка сил противника. Болотников зачастую форсировал события, не дав войску возможности накопить силы;
3). Отсутствие единства в рядах его войск. В восстании участвовали люди из разных слоев населения и все они преследовали свои собственные цели;
4). Болотников использовал негуманные методы (казнь, четвертование) по отношению к крестьянам и другим.
Роль Болотникова в появлении самозванца Лжедмитрия II:
1). Болотников захватил г. Елец (Орловская область), в котором хранились запасы оружия и еды, собранного Лжедмитрием I для сооружения армии Лжедмитрия II, т. е. "тушинцев";
2). Осада Москвы Болотниковым дала понять, что это вполне возможно, так как осадили Москву вполне обычные непрофессиональные люди (холопы, беглые крестьяне, посадские люди). В последствии, в июне 1608 года Лжедмитрий II предпримет еще одну осаду Москвы;
3). Присоединив к себе тульских и рязанских армий, Болотников создал некую "элиту" и "антишуйскую" коалицию. Часть из которых перейдут на сторону Лжедмитрия II.
1)Великі сім’ї мали більший шанс на успіх своєї економічної діяльності, подолання труднощів повсякденного життя. Невипадково, під владою батька родини до складу сім’ї зараховували також слуг, невільну челядь. Слово "челядь" на Прикарпатті та Закарпатті довго зберігалося на позначення членів родини, а не лише слуг. Слово "отрок" могло означати свою дитину, але також джуру, слугу або навіть невільника. Так само слово "дівка" могло означати як дочку, так і служницю. В цьому, до речі, відбилося те, що діти рано залучалися до продуктивної праці, вони, як і слуги, мусили працювати від молодих років, особливо рано — в найбідніших родинах.
2)Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили і світ одягу. Поширилося правило не просто одягатися, а слідувати моді, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів. А втім, вир моди захопив не всіх. Одяг бідняків і селян залишався незмінним. Ігнорування моди — сумна традиція бідноти, хоч би де і коли вона жила. Селяни мали один незмінний робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.
Движение под предводительством И. И. Болотникова 1606-1607 г. г.:
1). Июль-август 1606 г. - разгром войск под Кромами (Орловская область)
2). Сентябрь 1609 г. - победа Болотникова под Калугой и Каширой;
3). 7 октября 1606 г. - вступление войск в село Коломенское;
4). 28 октября 1606 г. - начало осады Москвы (длилась 5 дней);
5). 2 декабря 1606 г. - поражение Болотникова у деревни Котлы;
6). начало мая 1607 г. - взятие Тулы Болотниковым;
7). 10 октября 1607 г. - Болотников сдаёт Тулу царским войскам.
Причины поражения Болотникова (что оттолкнуло москвичей от него):
1). Предательство части войска. Дворянство довольно скоро перешло на сторону Шуйского;
2). Недооценка сил противника. Болотников зачастую форсировал события, не дав войску возможности накопить силы;
3). Отсутствие единства в рядах его войск. В восстании участвовали люди из разных слоев населения и все они преследовали свои собственные цели;
4). Болотников использовал негуманные методы (казнь, четвертование) по отношению к крестьянам и другим.
Роль Болотникова в появлении самозванца Лжедмитрия II:
1). Болотников захватил г. Елец (Орловская область), в котором хранились запасы оружия и еды, собранного Лжедмитрием I для сооружения армии Лжедмитрия II, т. е. "тушинцев";
2). Осада Москвы Болотниковым дала понять, что это вполне возможно, так как осадили Москву вполне обычные непрофессиональные люди (холопы, беглые крестьяне, посадские люди). В последствии, в июне 1608 года Лжедмитрий II предпримет еще одну осаду Москвы;
3). Присоединив к себе тульских и рязанских армий, Болотников создал некую "элиту" и "антишуйскую" коалицию. Часть из которых перейдут на сторону Лжедмитрия II.
1)Великі сім’ї мали більший шанс на успіх своєї економічної діяльності, подолання труднощів повсякденного життя. Невипадково, під владою батька родини до складу сім’ї зараховували також слуг, невільну челядь. Слово "челядь" на Прикарпатті та Закарпатті довго зберігалося на позначення членів родини, а не лише слуг. Слово "отрок" могло означати свою дитину, але також джуру, слугу або навіть невільника. Так само слово "дівка" могло означати як дочку, так і служницю. В цьому, до речі, відбилося те, що діти рано залучалися до продуктивної праці, вони, як і слуги, мусили працювати від молодих років, особливо рано — в найбідніших родинах.
2)Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили і світ одягу. Поширилося правило не просто одягатися, а слідувати моді, змінюючи щорічно фасони суконь і камзолів. А втім, вир моди захопив не всіх. Одяг бідняків і селян залишався незмінним. Ігнорування моди — сумна традиція бідноти, хоч би де і коли вона жила. Селяни мали один незмінний робочий одяг і святкове вбрання, що переходило від батьків до дітей.
Объяснение: