Павел I пошёл на революционный для своего времени шаг, впервые со времён введения крепостного права ограничив привилегии дворянства: введены телесные наказания для дворян за серьёзные преступления, дворяне стали платить подать, упразднены губернские дворянские собрания, за уклонение от военной и государственной службы дворяне должны были быть преданы суду; провозгласив Манифест о трёхдневной барщине, Павел I впервые ограничил работу крестьян на помещика тремя днями и запретил помещику привлекать к работе крестьян в воскресенье; реализация манифеста почти повсеместно саботировалась помещиками, но в дальнейшем данный манифест послужил одной из законодательных основ отмены крепостного права в России. В дворянских кругах росло недовольство политикой Павла I, что привело в 1801 году к его убийству, что помешало совместному с Наполеоном Бонапартом плану Павла по вторжению в Британскую Индию и вытеснения из неё Англии; посланные к границе Индии российские войска вернулись назад.
Національно-визвольне повстання 1702-1704 pp. Влітку 1702 p. на Правобережжі вибухнуло народне повстання проти польського панування. Сучасники називали його "другою Хмельниччиною". Розпочалося воно з селянських заворушень на Поділлі і Брацлавщині. Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь. До повстання приєдналися Самусь, А. Абазин, 3. Іскра та інші козацькі ватажки. Очолив боротьбу С. Палій.
На початку листопада Палієві вдалося після тривалої облоги здобути головний опорний пункт поляків на Правобережжі - Білу Церкву. Майже всі правобережні землі опинилися в руках повстанців. Поляки утримували лише Волинь.
У січні 1703 р. польський уряд кинув на придушення повстання великі каральні війська. Самусь змушений був відступити з Поділля на Київщину. Під натиском поляків упав Ладижин, який обороняв Абазин. Карателі посадили козацького ватажка на палю, знищили усіх ладижинців і спалили місто. За найменшою підозрою селянам відрізали ліве вухо.
Объяснение:
Національно-визвольне повстання 1702-1704 pp. Влітку 1702 p. на Правобережжі вибухнуло народне повстання проти польського панування. Сучасники називали його "другою Хмельниччиною". Розпочалося воно з селянських заворушень на Поділлі і Брацлавщині. Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь. До повстання приєдналися Самусь, А. Абазин, 3. Іскра та інші козацькі ватажки. Очолив боротьбу С. Палій.
На початку листопада Палієві вдалося після тривалої облоги здобути головний опорний пункт поляків на Правобережжі - Білу Церкву. Майже всі правобережні землі опинилися в руках повстанців. Поляки утримували лише Волинь.
У січні 1703 р. польський уряд кинув на придушення повстання великі каральні війська. Самусь змушений був відступити з Поділля на Київщину. Під натиском поляків упав Ладижин, який обороняв Абазин. Карателі посадили козацького ватажка на палю, знищили усіх ладижинців і спалили місто. За найменшою підозрою селянам відрізали ліве вухо.