Будь-який твір має чітку структуру й будується за стрункою схемою: вступ, основна частина, висновок. Твір-роздум – особливий текст, будова якого визначена законами логіки.
Твір-роздум має таку структуру:
Теза.
Аргументи:
перший аргумент приклад з літератури чи інших видів мистецтв;
другий аргумент приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
Висновок.
Спеціальні слова та вирази у творі-роздумі:
Теза: я думаю…, я вважаю…, мені здається…, на мою думку…, на моє переконання… Аргументи: я так вважаю, тому що…; аргументом на користь моєї думки є такий приклад…; на згадку приходять герої…, яскравим прикладом моєї думки є…; говорячи про …, не можна не згадати…; історія також дає багато прикладів…; хочу навести приклад з власного життя… Висновок: отже, можна сказати, що…; підсумовуючи, можна зробити висновок, що…; отже, бачимо, що…; на завершення свого роздуму зазначу, що…
2. Ознайомся з тематикою твору-роздуму. Підготуйся до написання контрольного твору.
Що я роблю для здійснення своєї мрії?
3. Ознайомся зі зразком твору-роздуму твого ровесника на тему «У чому полягає гідність людини». Чи відповідає висловлювання вимогам твору-роздуму?
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на які ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність, чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті-решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною памогите
господство крупного землевладения частновотчинного типа (при отсутствии или относительной слабости землевладения государственного) ; резкое преобладание в составе класса непосредств, производителей мелких частновладельческих крестьян-держателей, самостоятельных хозяев, находившихся в разной степени и в разных формах сеньориальной зависимости, и, следовательно, преимущественно частновладельческий (сеньориальный) характер эксплуатации крестьянства с частновладельческих же средств внеэкономического принуждения; связь крупной земельной собственности с теми или иными формами политической власти, выступавшей как частноправовые отношения (вотчинные суды, полиция, иммунитеты) , вассально-ленная иерархическая структура господствующего класса феодалов, основанная на этой структуре система феодального ополчения (позднее – рыцарских дружин и отрядов) как главная форма военной организации.
Признаки буржуазного гос-ва:
1)наличие конкуренции;
2)содействие техническому прогрессу;
3)рост мощных национальных и транснациональных корпораций;
4)периодическое возникновение экономических спадов (кризисов) ;
5)незначительный контроль государства над частным сектором. Социальная структура буржуазного общества обычно представлялась как
совокупность двух основных классов 7 буржуазии и пролетариата, а также промежуточных слоев населения - полупролетариев, интеллигенции и т. д.