Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали:
архаїчність державного управління у формі самодержавства;
недоліки державної «бюрократичної машини»;
поглиблення «кризи еліт»;
відсутність політичних свобод для підданих імперії.
Економічними чинниками революції були:
наявність залишків кріпосництва на селі;
необхідність зміни форм селянського землекористування;
економічна криза 1900–03 та ін.
Причинами соціально-психологічного характеру стали:
посилення протистояння між працею і капіталом;
селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;
протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;
зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.
Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.
Патриарха́т (букв. власть отца, греч. πατήρ — «отец» и ἀρχή — «господство, начало, власть», также андрархия, андрократия) — форма социальной организации, в которой мужчина является основным носителем политической власти и морального авторитета, осуществляет контроль над собственностью, а отцы в семьях обладают лидирующим положением. Многие патриархальные общества также являются патрилинейными, то есть собственность и общественное положение наследуются в них по отцовской линии.
В истории человечества патриархат проявлялся в общественной, правовой, политической и экономической организации различных культур. Патриархат также оказывает сильное влияние на современное человечество, хотя многие культуры в течение XX века перешли к более эгалитарному общественному устройству[1].
Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали:
архаїчність державного управління у формі самодержавства;
недоліки державної «бюрократичної машини»;
поглиблення «кризи еліт»;
відсутність політичних свобод для підданих імперії.
Економічними чинниками революції були:
наявність залишків кріпосництва на селі;
необхідність зміни форм селянського землекористування;
економічна криза 1900–03 та ін.
Причинами соціально-психологічного характеру стали:
посилення протистояння між працею і капіталом;
селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;
протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;
зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.
Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.
Патриарха́т (букв. власть отца, греч. πατήρ — «отец» и ἀρχή — «господство, начало, власть», также андрархия, андрократия) — форма социальной организации, в которой мужчина является основным носителем политической власти и морального авторитета, осуществляет контроль над собственностью, а отцы в семьях обладают лидирующим положением. Многие патриархальные общества также являются патрилинейными, то есть собственность и общественное положение наследуются в них по отцовской линии.
В истории человечества патриархат проявлялся в общественной, правовой, политической и экономической организации различных культур. Патриархат также оказывает сильное влияние на современное человечество, хотя многие культуры в течение XX века перешли к более эгалитарному общественному устройству[1].