В XIV—XV вв. в наиболее передовых феодальных странах отдельные звенья этой системы мелкого производства, опутанного сетями феодальной эксплуатации, уже начинают распадаться. В некоторых из этих стран (Италия, Фландрия) появляются первые, спорадически пробивающиеся ростки новых, капиталистических отношений.Период, предшествовавший возникновению капитализма был временем сравнительно быстрого для эпохи средневековья экономического развития западноевропейских стран. В XI—XV вв. феодальные отношения в этих странах, несмотря на тяжесть эксплуатации, всё же открывали перед непосредственными производителями — крестьянами и ремесленниками — определённые возможности для развития их собственного мелкого хозяйства. Крестьяне и ремесленники Италии, Франции, Германии, Англии и других стран, материально заинтересованные в результатах своего труда, в процессе повседневной трудовой деятельности накапливали производственный опыт, совершенствовали орудия труда, улучшали технологию производства тем самым развитию производительных сил. К началу XVI в. это развитие привело к глубоким изменениям в сфере материального производства. Более сложной стала производственная техника, всё настоятельнее требовавшая перехода от мелкого производства к крупному. Вместе с прогрессом техники выросло и углубилось общественное разделение труда. Эти сдвиги наряду с расширением внутреннего и внешнего рынка и были главной причиной указанного экономического переворота в Западной Европе XVI в.можно и 5 звезд
Перший консул Наполеон зосередив у своїх руках командування армією, призначення на вищі військові й цивільні посади, керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою. Законодавча влада навмисно розподілялася між Державною радою, Трибунатом і Законодавчим корпусом, що дозволяло перщому консулові контролювати їх діяльність. Місцеве самоврядування було остаточно знищено, у департаментах порядкували ставленики першого консула - префекти, а мери міст і сільських громад призначались як чиновники.
Бонапарт встановив жорсткий поліцейський режим. Було закрито 60 газет із 73-х, а решту поставлено під суворий контроль держави, запроваджувалася цензура. У пресі було заборонено навіть згадувати про революцію. Міністром поліції було призначено Фуше, який охопив усю країну системою поліцейського нагляду. Колишні революціонери, ідейні нащадки якобінців, переслідувались і висилались у колонії Франції.
Одним з найважливіших засобів зміцнення своєї влади Бонапарт вважав релігію. У 1801 р. він уклав договір із папою Пієм VII, за яким католицтво проголошувалося «релігією більшості французів». Натомість папа визнавав нових власників розпроданих церковних земель і право французького уряду призначати вище католицьке духівництво країни.
У 1802 р. повноваження Бонапарта як першого консула стали пожит-тєвими, він здобув право затверджувати мирні договори і призначати собі наступника. Тоді ж було створено Консульську гвардію (в майбутньому -знамениту Стару гвардію Наполеона) і засновано нову державну відзнаку - орден Почесного легіону. Зміцнивши свою владу, в 1804 р. Бонапарт домігся проголошення себе імператором.
Так з`явилися кодекси Наполеона:
1. Цивільний кодекс ( 1804р.) запроваджував у собі рівність громадян перед законом; права й свободи; захист приватної власності; приници сімейного права.
2. Торговельний кодекс ( 1807р.) запроваджував організацію торгівлі; діяльність комерсантів; порядок банкрутства.
3. Кримінальний кодекс( 1810р.) запровадження системи покорань; критерії злочину; рівність людей перед карним законом.
В XIV—XV вв. в наиболее передовых феодальных странах отдельные звенья этой системы мелкого производства, опутанного сетями феодальной эксплуатации, уже начинают распадаться. В некоторых из этих стран (Италия, Фландрия) появляются первые, спорадически пробивающиеся ростки новых, капиталистических отношений.Период, предшествовавший возникновению капитализма был временем сравнительно быстрого для эпохи средневековья экономического развития западноевропейских стран. В XI—XV вв. феодальные отношения в этих странах, несмотря на тяжесть эксплуатации, всё же открывали перед непосредственными производителями — крестьянами и ремесленниками — определённые возможности для развития их собственного мелкого хозяйства. Крестьяне и ремесленники Италии, Франции, Германии, Англии и других стран, материально заинтересованные в результатах своего труда, в процессе повседневной трудовой деятельности накапливали производственный опыт, совершенствовали орудия труда, улучшали технологию производства тем самым развитию производительных сил. К началу XVI в. это развитие привело к глубоким изменениям в сфере материального производства. Более сложной стала производственная техника, всё настоятельнее требовавшая перехода от мелкого производства к крупному. Вместе с прогрессом техники выросло и углубилось общественное разделение труда. Эти сдвиги наряду с расширением внутреннего и внешнего рынка и были главной причиной указанного экономического переворота в Западной Европе XVI в.можно и 5 звезд
Объяснение:
Перший консул Наполеон зосередив у своїх руках командування армією, призначення на вищі військові й цивільні посади, керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою. Законодавча влада навмисно розподілялася між Державною радою, Трибунатом і Законодавчим корпусом, що дозволяло перщому консулові контролювати їх діяльність. Місцеве самоврядування було остаточно знищено, у департаментах порядкували ставленики першого консула - префекти, а мери міст і сільських громад призначались як чиновники.
Бонапарт встановив жорсткий поліцейський режим. Було закрито 60 газет із 73-х, а решту поставлено під суворий контроль держави, запроваджувалася цензура. У пресі було заборонено навіть згадувати про революцію. Міністром поліції було призначено Фуше, який охопив усю країну системою поліцейського нагляду. Колишні революціонери, ідейні нащадки якобінців, переслідувались і висилались у колонії Франції.
Одним з найважливіших засобів зміцнення своєї влади Бонапарт вважав релігію. У 1801 р. він уклав договір із папою Пієм VII, за яким католицтво проголошувалося «релігією більшості французів». Натомість папа визнавав нових власників розпроданих церковних земель і право французького уряду призначати вище католицьке духівництво країни.
У 1802 р. повноваження Бонапарта як першого консула стали пожит-тєвими, він здобув право затверджувати мирні договори і призначати собі наступника. Тоді ж було створено Консульську гвардію (в майбутньому -знамениту Стару гвардію Наполеона) і засновано нову державну відзнаку - орден Почесного легіону. Зміцнивши свою владу, в 1804 р. Бонапарт домігся проголошення себе імператором.
Так з`явилися кодекси Наполеона:
1. Цивільний кодекс ( 1804р.) запроваджував у собі рівність громадян перед законом; права й свободи; захист приватної власності; приници сімейного права.
2. Торговельний кодекс ( 1807р.) запроваджував організацію торгівлі; діяльність комерсантів; порядок банкрутства.
3. Кримінальний кодекс( 1810р.) запровадження системи покорань; критерії злочину; рівність людей перед карним законом.