Средневековые замки Европы начали строиться с VIII века. Острую необходимость в убежище понадежнее, чем шатры и хижины, рыцари и феодалы ощущали во время неожиданных набегов чужеземцев. Каменные сооружения могли себе позволить только богатые землевладельцы и воины. Но даже их можно было различить по размеру замка: одни ограничивались небольшой одноэтажной постройкой с невысокими башнями, а другие строили исполинские дворцы, огороженные крепостью.
Часто замки строились в отдаленных местах: на вершине высоких холмов, на островах или в лесу. Вокруг них выкапывались рвы, заполненные водой. А если неподалеку текла река, то прокладывался мост, который можно было поднять в случае нападения врага. Охрана работала денно и нощно. Если была замечена опасность, стражи трубили во все горло, а воины сразу вставали на защиту территории.
Пробраться внутрь крепости было непросто. Нападающим предстояло пробраться через ров, предварительно засыпав его, далее необходимо было перебраться через высоченные стены. Если захватчики оставались живы от кипящей воды или смолы, которую лили жители сверху, то следующим препятствием была железная дверь, ведущая в замок или одну из башен. Охрана стреляла из лука, расставляла капканы, однако находились проворные, которые шли до конца. Стража отстаивала каждый этаж, каждую комнату. Если захват замка был неизбежным, хозяева покидали жилище по винтовой лестнице внутри стены, которая выводила к реке или лесу.
Конечно же, в одиночку осадить крепость было невозможно, враги действовали сообща огромным войском, поэтому такое положение дел всегда указывало на серьезные проблемы безопасности.
Поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «Заняття людей, їхні житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають».Ви вже розумієте, як важливо для історика знати, коли відбулася та чи інша подія. Однак історію іноді називають подорожжю не лише у часі, а й у просторі.Споглядаючи навколишній простір, ми вивчаємо, які довкола гори, ріки, моря, рівнини, який клімат у цій місцевості. Зазвичай ці відомості дозволяють нам зрозуміти, як заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають. Наприклад, люди, які живуть у місцині з теплим кліматом (у країнах Африки, Південної Америки і т.д.), будують житло, що значно відрізняється від бу-;шнків на територіях з морозними і сніжними зимами (у країнах Скандинавії тощо).Якщо ми дивимося на простір з точки зору історії, то звертаємо увагу і на те, які народи заселяли цю територію у різні часи, з’ясовуємо, як ці народи добували все необхідне для життя, які знаряддя праці виготовляли, Історики приділяють велику увагу місцям, де відбувалися певні події минулого. Це може бути історія окремих континентів (Африки ЧИ ПівденноїАмерики), певних країн (Китаю, України) чи окремих регіонів (Донбасу, Полісся) і населених пунктів (історія міст Ужгорода, Одеси, села Паланки Черкаської області тощо).Порівняйте зображення людей на малюнках. Чим відрізняються їхній одяг та б життя та чому? Зв’язок життя людей з простором можна простежити і за назвами міст, сіл чи місцевостей. Вони невід’ємно пов’язані з часом, коли виникли, і з мовою, якою користувалися народи, що засвоювали цей простір; з їхніми заняттями. Наприклад, назва нашої столиці — Київ — говорить про те, що воно слов’янського2 походження (місто Кия). Назва міста Запоріжжя тісно пов’язане не тільки з місцевістю біля колишніх порогів на Дніпрі, а й із територією, де проживали козаки. А ось назва міста Бахчисарай має кримськотатарське походження й означає «сад-палац».легенди та пісні складали, які традиції зберігали. Якось отак
Відповідь:
Пояснення:
Средневековые замки Европы начали строиться с VIII века. Острую необходимость в убежище понадежнее, чем шатры и хижины, рыцари и феодалы ощущали во время неожиданных набегов чужеземцев. Каменные сооружения могли себе позволить только богатые землевладельцы и воины. Но даже их можно было различить по размеру замка: одни ограничивались небольшой одноэтажной постройкой с невысокими башнями, а другие строили исполинские дворцы, огороженные крепостью.
Часто замки строились в отдаленных местах: на вершине высоких холмов, на островах или в лесу. Вокруг них выкапывались рвы, заполненные водой. А если неподалеку текла река, то прокладывался мост, который можно было поднять в случае нападения врага. Охрана работала денно и нощно. Если была замечена опасность, стражи трубили во все горло, а воины сразу вставали на защиту территории.
Пробраться внутрь крепости было непросто. Нападающим предстояло пробраться через ров, предварительно засыпав его, далее необходимо было перебраться через высоченные стены. Если захватчики оставались живы от кипящей воды или смолы, которую лили жители сверху, то следующим препятствием была железная дверь, ведущая в замок или одну из башен. Охрана стреляла из лука, расставляла капканы, однако находились проворные, которые шли до конца. Стража отстаивала каждый этаж, каждую комнату. Если захват замка был неизбежным, хозяева покидали жилище по винтовой лестнице внутри стены, которая выводила к реке или лесу.
Конечно же, в одиночку осадить крепость было невозможно, враги действовали сообща огромным войском, поэтому такое положение дел всегда указывало на серьезные проблемы безопасности.
Зв’язок життя людей з простором можна простежити і за назвами міст, сіл чи місцевостей. Вони невід’ємно пов’язані з часом, коли виникли, і з мовою, якою користувалися народи, що засвоювали цей простір; з їхніми заняттями. Наприклад, назва нашої столиці — Київ — говорить про те, що воно слов’янського2 походження (місто Кия). Назва міста Запоріжжя тісно пов’язане не тільки з місцевістю біля колишніх порогів на Дніпрі, а й із територією, де проживали козаки. А ось назва міста Бахчисарай має кримськотатарське походження й означає «сад-палац».легенди та пісні складали, які традиції зберігали.
Якось отак