1.1773-1775 2. • усиление власти крепостного гнета •тяжёлое положение работных людей на мануфактурах • ликвидация казачьего самоуправления. •рост налогов и повинностей 3. Емельян Иванович Пугачев-предводитель. восставшие: казачество, работные люди уральских заводов, крепостные крестьяне, народов Поволжья; башкиры, татары, калмыки и др. 4. 1 этап 1773-1774гг. начался речью Пугачева перед казаками, в которой он «открыл тайну своего имени» 2 этап апрель-июль 1774г уходит на Урал с отрядом в 500 человек, вышли к Казани, Пугачев был разбит правительственными войсками. 3 этап 1774-1775гг манифест Пугачева об освобождении крестьян от крестной неволи и податей. неудачная попытка взять Царицын. казнь Пугачева. 5. Итоги:самое крупное восстание в России, восстание ничего не изменило к лучшему в положении крестьянства. 6. значение: поражение восстание усилило репрессивный характер внутренней политики властей по отношению к податным сословиям. надеюсь не волнуйся, все с учебника...ничего с интернета не взято)))
Незважаючи на зовнішньополітичне врегулювання взаємин, уже у 1927 році японці розробили план захоплення Далекого Сходу, частковою реалізацією якого стала окупація Маньчжурії в 1931-1933 роках. Це було пов’язано з тим, що в 1928-1931 роках у країні відбулася заміна цивільного кабінету на військовий, почався процес мілітаризації країни.
У 1932 році завершилась окупація Маньчжурії японськими військами. На окупованій території була створена Маньчжурська держава, яку планувалося використовувати як плацдарм для подальшої агресії проти Монгольської Народної Республіки[джерело?], Республіки Китай і СРСР[джерело?]. З 1931 року армія, а потім і ВМС почали посилено розглядати питання про зміцнення півночі Японії. До 1935 року на острові Шумшу й острові Парамушір Курильської гряди вже були розгорнуті будівельні роботи зі створення нових фортець. У 1936 році японська преса відкрито визнала факт озброєння островів. У Японії неухильно наростало прагнення до захоплення Радянських територій. Для реалізації своїх устремлінь уряд шукав союзника. У 1930-і рр. Японія успішно налагоджувала стосунки з нацистською Німеччиною, підсумком яких став укладений між ними в листопаді 1936 року “Антикомінтернівський пакт 1936”, спрямований у першу чергу проти Радянського Союзу, а пізніше був створений блок “Вісь Рим-Берлін-Токіо”.
Заручившись підтримкою, Японська імперія чекала зручного моменту для нападу на СРСР.
2. • усиление власти крепостного гнета
•тяжёлое положение работных людей на мануфактурах
• ликвидация казачьего самоуправления.
•рост налогов и повинностей
3. Емельян Иванович Пугачев-предводитель. восставшие: казачество, работные люди уральских заводов, крепостные крестьяне, народов Поволжья; башкиры, татары, калмыки и др.
4. 1 этап 1773-1774гг. начался речью Пугачева перед казаками, в которой он «открыл тайну своего имени»
2 этап апрель-июль 1774г уходит на Урал с отрядом в 500 человек, вышли к Казани, Пугачев был разбит правительственными войсками.
3 этап 1774-1775гг манифест Пугачева об освобождении крестьян от крестной неволи и податей. неудачная попытка взять Царицын. казнь Пугачева.
5. Итоги:самое крупное восстание в России, восстание ничего не изменило к лучшему в положении крестьянства.
6. значение: поражение восстание усилило репрессивный характер внутренней политики властей по отношению к податным сословиям.
надеюсь не волнуйся, все с учебника...ничего с интернета не взято)))
Незважаючи на зовнішньополітичне врегулювання взаємин, уже у 1927 році японці розробили план захоплення Далекого Сходу, частковою реалізацією якого стала окупація Маньчжурії в 1931-1933 роках. Це було пов’язано з тим, що в 1928-1931 роках у країні відбулася заміна цивільного кабінету на військовий, почався процес мілітаризації країни.
У 1932 році завершилась окупація Маньчжурії японськими військами. На окупованій території була створена Маньчжурська держава, яку планувалося використовувати як плацдарм для подальшої агресії проти Монгольської Народної Республіки[джерело?], Республіки Китай і СРСР[джерело?]. З 1931 року армія, а потім і ВМС почали посилено розглядати питання про зміцнення півночі Японії. До 1935 року на острові Шумшу й острові Парамушір Курильської гряди вже були розгорнуті будівельні роботи зі створення нових фортець. У 1936 році японська преса відкрито визнала факт озброєння островів. У Японії неухильно наростало прагнення до захоплення Радянських територій. Для реалізації своїх устремлінь уряд шукав союзника. У 1930-і рр. Японія успішно налагоджувала стосунки з нацистською Німеччиною, підсумком яких став укладений між ними в листопаді 1936 року “Антикомінтернівський пакт 1936”, спрямований у першу чергу проти Радянського Союзу, а пізніше був створений блок “Вісь Рим-Берлін-Токіо”.
Заручившись підтримкою, Японська імперія чекала зручного моменту для нападу на СРСР.