1)Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя
2).Обрання Івана Виговського гетьманом відбулося за складних і важких, суперечливих обставин, в умовах зіткнення різних протидіючих сил. (Влітку 1657 року помер Богдан Хмельницький, який заповідав гетьманську булаву своєму сину Юрію. Але потім відбувається дві козацькі ради: у Чигирині та в Корсуні – і, в підсумку, гетьманом стає Іван Виговський. Юрій не міг бути гетьманом, тому що йому ще не виповнилося 20 років)
3)У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою.
4)передбачав
утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського. Воно складалось з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а верховна влада в ньому, як військова, так і цивільна, мала належати гетьману, якого обиратимуть пожиттєво.
За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову – судовий трибунал з українським діловодством; фінанси, включаючи карбування монет, також передбачались самостійними.
Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців.
Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку для нобілітації (надання шляхетства).
Передбачалася також ліквідація Берестейської унії.
В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.
Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях
1. Вчені виділяють три такі етапи :
1) Перший етап (академічний) розпочався після втрати автономії і продовжувався до середини ХІХ ст. ; характеризується тим , що українці як етнос стали нікому не потрібні ; тепер українська культура стає об'єктом невеликого кола інтелегентів .
2) Другий етап (культурницький) продовжується до середини 90-х років ХІХ ст. ; характеризується тим , що українська інтелігенція вже здобула історичний і політичний досвід , почали формуватися перші окремі українські партії , національна самосвідомість проникає в маси .
3) Третій етап (політичний) переростає в масову боротьбу , з висуванням вимог , в першу чергу відновлення незалежності України .
2. Початок нац. відродження на західноукраїнських землях почалося 70-80 рр. XVIII ст.
3.• Початок 30-х років ХІХ ст. - виникнення гуртка "Руська трійця" ;
• Травень 1848 р. - заснування Головної руської ради ;
• Липень 1848 - березень 1849 - робота в австрійському парламенті , в якому вперше були представлені депутати від українців .
Мета : підбити підсумки і закріпити вивчений матеріал .
Хід заняття
1. Культурницький етап
Здобутки :
1)виникнення перших на Зх. Україні просвітницьких , археографічних та видавничо-культурних організацій ;
2) поява підстав та можливостей для створення перших політичних партій в Зх. Україні ;
3) Нац. самосвідомість проникає до всіх верств суспільства (селяни , міщани та інтелегенція) .
Особливості :
Це був індивідуальний рух підавсрійських українців про національне самовизначення , який дуже тісно переплітався з ідеями підросійських українців , а , отже , мав спільні ідеї про об'єднання всієї соборної України .
Культурницький етап є менш радикальним , в порівнянні з наступним етапом , політичним .
2. Політичний етап
Здобутки :
1) тепер українці знають , що вони єдине ціле ; завершення формування самосвідомості українського народу ;
2) висування українською інтелігенцією вимоги про широкі права автономії або незалежність австрійській владі .
Особливості :
Цей етап є більш радикальним , ніж попередній , адже тепер на кін ставилося все : перемога і незалежність вільної України або поразка та іноземне ярмо .
Широке пропагування саме політичної боротьби , на противагу попереднім етапам .
ВИСНОВОК :
Отже , патріотична й просвітницька діяльність української інтелігенції глибоко сприяла вихованню національно-свідомих українців
1)Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя
2).Обрання Івана Виговського гетьманом відбулося за складних і важких, суперечливих обставин, в умовах зіткнення різних протидіючих сил. (Влітку 1657 року помер Богдан Хмельницький, який заповідав гетьманську булаву своєму сину Юрію. Але потім відбувається дві козацькі ради: у Чигирині та в Корсуні – і, в підсумку, гетьманом стає Іван Виговський. Юрій не міг бути гетьманом, тому що йому ще не виповнилося 20 років)
3)У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою.
4)передбачав
утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського. Воно складалось з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а верховна влада в ньому, як військова, так і цивільна, мала належати гетьману, якого обиратимуть пожиттєво.
За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову – судовий трибунал з українським діловодством; фінанси, включаючи карбування монет, також передбачались самостійними.
Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців.
Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку для нобілітації (надання шляхетства).
Передбачалася також ліквідація Берестейської унії.
В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.
Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях
1. Вчені виділяють три такі етапи :
1) Перший етап (академічний) розпочався після втрати автономії і продовжувався до середини ХІХ ст. ; характеризується тим , що українці як етнос стали нікому не потрібні ; тепер українська культура стає об'єктом невеликого кола інтелегентів .
2) Другий етап (культурницький) продовжується до середини 90-х років ХІХ ст. ; характеризується тим , що українська інтелігенція вже здобула історичний і політичний досвід , почали формуватися перші окремі українські партії , національна самосвідомість проникає в маси .
3) Третій етап (політичний) переростає в масову боротьбу , з висуванням вимог , в першу чергу відновлення незалежності України .
2. Початок нац. відродження на західноукраїнських землях почалося 70-80 рр. XVIII ст.
3.• Початок 30-х років ХІХ ст. - виникнення гуртка "Руська трійця" ;
• Травень 1848 р. - заснування Головної руської ради ;
• Липень 1848 - березень 1849 - робота в австрійському парламенті , в якому вперше були представлені депутати від українців .
Мета : підбити підсумки і закріпити вивчений матеріал .
Хід заняття
1. Культурницький етап
Здобутки :
1)виникнення перших на Зх. Україні просвітницьких , археографічних та видавничо-культурних організацій ;
2) поява підстав та можливостей для створення перших політичних партій в Зх. Україні ;
3) Нац. самосвідомість проникає до всіх верств суспільства (селяни , міщани та інтелегенція) .
Особливості :
Це був індивідуальний рух підавсрійських українців про національне самовизначення , який дуже тісно переплітався з ідеями підросійських українців , а , отже , мав спільні ідеї про об'єднання всієї соборної України .
Культурницький етап є менш радикальним , в порівнянні з наступним етапом , політичним .
2. Політичний етап
Здобутки :
1) тепер українці знають , що вони єдине ціле ; завершення формування самосвідомості українського народу ;
2) висування українською інтелігенцією вимоги про широкі права автономії або незалежність австрійській владі .
Особливості :
Цей етап є більш радикальним , ніж попередній , адже тепер на кін ставилося все : перемога і незалежність вільної України або поразка та іноземне ярмо .
Широке пропагування саме політичної боротьби , на противагу попереднім етапам .
ВИСНОВОК :
Отже , патріотична й просвітницька діяльність української інтелігенції глибоко сприяла вихованню національно-свідомих українців