1. Причини роздробленості Київської Русі. Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.
Улаживанием земельных споров между казахами должен был заниматься третейский суд, между казахским и некоренным населением — земские органы. Были изданы распоряжения о создании вооруженных сил и милиции. Советскую власть правительство не признало, но в 1919-1920 гг. ситуация складывается таким образом, что представители «Алаш-Орды» принимают решение начать переговоры с большевиками о признании Советской власти.
1. Определите основные направления деятельности Алашской и Туркестанской автономий
1. Причини роздробленості Київської Русі. Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.
ответ:1=а 2а
Объяснение:
Улаживанием земельных споров между казахами должен был заниматься третейский суд, между казахским и некоренным населением — земские органы. Были изданы распоряжения о создании вооруженных сил и милиции. Советскую власть правительство не признало, но в 1919-1920 гг. ситуация складывается таким образом, что представители «Алаш-Орды» принимают решение начать переговоры с большевиками о признании Советской власти.
1. Определите основные направления деятельности Алашской и Туркестанской автономий