ответ:Кімері́йці, кіммерійці або кімери, кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я[4][3]. Уривок з ассирійських джерел, де Асархаддон говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями[6
1930-ые годы. Репрессии против имперско-технических кадров, которые обвинили «в саботаже» и «вредительстве». («Балхашское дело», «Шахтерское дело»).
1937 — 1938 годы. Массовые политические репрессий («Большой террор»). Репрессии в отношении практически всех слоев населения.
Середина 1930-х до конца 1940-х годов. Репрессии, связанные с депортацией народов в Казахстане — поляков, корейцев, немцев, ингушей, чеченцев, крымских татар и т.д.
Объяснение:
Репрессии в Казахстане 40-х — 50-х годов XX века были связаны с перетряской на идеологическом фронте. Они охватили область науки, литературы и искусства. Появился тезис о «буржуазном национализме» среди национальной интеллигенции [2,е.79]. Политические репрессии этого времени развернулись среди «дела Бекмаханова». Также несправедливо политически обвинены видные ученые-обществоведы республики, такие как А. Жубанов, Б. Сулейменов, К. Аманжолов и другие, известные ученые и писатели президент АН КазССР К- Сатпаев и М. Ауэзов, Т. Тажибаев. В Казахстане службой НКВД было «разоблачено» 183 организаций, с общим числом «агентов» в 3720 человек. За 33 года с 1920 по 1953 тт., около 110 тысяч человек были подвергнуты политическим репрессиям, около 18% всей казахстанской партийной организации было объявлено врагами народа. В жизни каждого народа, государства были события, которые нельзя забывать. Бережное отношение к этим событиям, к его истории — лучший гарант того, что сегодня и завтра мы не совершим новых трагических ошибок. Именно такой трагической страницей в истории и политике Советского народа в в том числе и Казахстана, был период политических репрессий 20-х — 50-х годов XX века, как следствие тоталитарной системы того периода.
ответ:Кімері́йці, кіммерійці або кімери, кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я[4][3]. Уривок з ассирійських джерел, де Асархаддон говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями[6
Объяснение:
1930-ые годы. Репрессии против имперско-технических кадров, которые обвинили «в саботаже» и «вредительстве». («Балхашское дело», «Шахтерское дело»).
1937 — 1938 годы. Массовые политические репрессий («Большой террор»). Репрессии в отношении практически всех слоев населения.
Середина 1930-х до конца 1940-х годов. Репрессии, связанные с депортацией народов в Казахстане — поляков, корейцев, немцев, ингушей, чеченцев, крымских татар и т.д.
Объяснение:
Репрессии в Казахстане 40-х — 50-х годов XX века были связаны с перетряской на идеологическом фронте. Они охватили область науки, литературы и искусства. Появился тезис о «буржуазном национализме» среди национальной интеллигенции [2,е.79]. Политические репрессии этого времени развернулись среди «дела Бекмаханова». Также несправедливо политически обвинены видные ученые-обществоведы республики, такие как А. Жубанов, Б. Сулейменов, К. Аманжолов и другие, известные ученые и писатели президент АН КазССР К- Сатпаев и М. Ауэзов, Т. Тажибаев. В Казахстане службой НКВД было «разоблачено» 183 организаций, с общим числом «агентов» в 3720 человек. За 33 года с 1920 по 1953 тт., около 110 тысяч человек были подвергнуты политическим репрессиям, около 18% всей казахстанской партийной организации было объявлено врагами народа. В жизни каждого народа, государства были события, которые нельзя забывать. Бережное отношение к этим событиям, к его истории — лучший гарант того, что сегодня и завтра мы не совершим новых трагических ошибок. Именно такой трагической страницей в истории и политике Советского народа в в том числе и Казахстана, был период политических репрессий 20-х — 50-х годов XX века, как следствие тоталитарной системы того периода.