Великая отечественная война 1941-1945 - справедливая, освободительная война советского народа за свободу и независимость социалистической родины против фашистской германии и ее союзников, важнейшая и решающая часть второй мировой войны 1939-1945. боевые действия продолжались 1418 дней. тем не менее, приняв капитуляцию, советский союз не подписал мир с германией, то есть формально остался с германией в состоянии войны. война с германией была формально окончена 25 января 1955 г. изданием президиумом верховного совета указа «о прекращении состояния войны между советским союзом и германией» в то время как для советского союза конечным ее результатом стала победа, для нацистской германии это было сокрушительное поражение. завершившаяся война предъявила каждой из сторон свой счет, цена которого была различной во всех отношениях, в том числе и в понимании ее итогов, последствий и уроков.
Методи ведення скіфами бойових дій мали свої особливості. Скіфи перші розділили військо на два взаємодіючих загони: один загін знаходився перед фронтом куди наступав ворога, інший – в постійній готовності нанести удар у фланг та тил ворога, якщо він почне відступати. Під час свого відступу вглиб країни скіфи систематично нападали на ворога, знищували запаси продовольства, гнали стада худоби і випалювали рослинність, залишаючи супротивника без продовольства, а його коней без підніжного корму.
Скіфи широко застосовували так ведення війни, які стародавні греко-римські автори називали “малою війною”. Вони влаштовували засідки, заманювали ворога, раптово нападали на нього вдень і вночі і швидко зникали. Дрібними несподіваними нападами вони постійно тримали в напрузі все вороже військо, а самі були невловимі.
Характеризуючи воєнне мистецтво скіфів Геродот писав: "У цьому найбільш важливому відношенні вони влаштовуються так, що ніякий ворог, який вторгся в країну, не може вже врятуватися звідти втечею, не може і наздогнати їх, якщо тільки вони самі не захочуть бути відкритими, тому що скіфи не мають ні міст, ні укріплень, але пересувають свої житла з собою, і всі вони – кінні стрільці з луків; прожиток собі скіфи добувають не землеробством, а скотарством, і свої оселі влаштовують на возі. Як же їм не бути не переможними?"
Методи ведення скіфами бойових дій мали свої особливості. Скіфи перші розділили військо на два взаємодіючих загони: один загін знаходився перед фронтом куди наступав ворога, інший – в постійній готовності нанести удар у фланг та тил ворога, якщо він почне відступати. Під час свого відступу вглиб країни скіфи систематично нападали на ворога, знищували запаси продовольства, гнали стада худоби і випалювали рослинність, залишаючи супротивника без продовольства, а його коней без підніжного корму.
Скіфи широко застосовували так ведення війни, які стародавні греко-римські автори називали “малою війною”. Вони влаштовували засідки, заманювали ворога, раптово нападали на нього вдень і вночі і швидко зникали. Дрібними несподіваними нападами вони постійно тримали в напрузі все вороже військо, а самі були невловимі.
Характеризуючи воєнне мистецтво скіфів Геродот писав: "У цьому найбільш важливому відношенні вони влаштовуються так, що ніякий ворог, який вторгся в країну, не може вже врятуватися звідти втечею, не може і наздогнати їх, якщо тільки вони самі не захочуть бути відкритими, тому що скіфи не мають ні міст, ні укріплень, але пересувають свої житла з собою, і всі вони – кінні стрільці з луків; прожиток собі скіфи добувають не землеробством, а скотарством, і свої оселі влаштовують на возі. Як же їм не бути не переможними?"