Что характеризует войну и вооруженный конфликт? Предложенные варианты расположите в соответствующей строке через запятую: 1. Причины: экономические и политические противоречия.
2. Формы борьбы: вооруженная, информационная.
3. Формы борьбы: политическая, дипломатическая, экономическая, информационная, вооруженная.
4. Юридические признаки: объявление войны, разрыв дипломатических отношений, аннулирование договоров, введение военного положения.
5. Участвуют только вооруженные силы или их часть. Все остальные сферы общества не затрагиваются.
6. Причины: национально-этнические, и религиозные противоречия.
7. Усиливается централизация власти. Перестраивается экономика и быт общества. Полная или частичная мобилизация.
Объяснение:
Павло Петрович Скоропадський був громадським та політичним діячем. Він брав участь у російсько-японській та І Світовій війнах, але потім став захисником Української Держави, будучи російським офіцером. Павло Скоропадський став гетьманом України 29 квітня 1918 року на Всеукраїнському хліборобському з’їзді. Приход гетьмана до влади став не революцією, а переворотом. Моє ставлення до політики Скоропадського дуже велике, адже він багато зробив:
1. Розвиток вільного підприємництва громадян.
2. Відновлення права на приватну власність.
3. Створення Державного Сенату та Державної Варти
4.боротьба з анархією .
5. регулювання всіх сфер від політичної до суспільної
6. Вистояв в умовах гострої економічної кризи.
7. Налагодив грошову систему
8. Затвердив клас селян-власників як опори гетьманату.
9. Сформував сильну армію.
10. Зробив визнання суверенітету України майже двадцятьма країнами.
11. Піклування про освіту та її українізацію.
Павло Скоропадський проявив себе політичним діячем, який зумів розгорнути будівництво суверенної української держави в умовах суперечливої ситуації.
Гу́нны (греч. Ούννοι, лат. Hunni) — кочевой народ, вторгшийся в Европу из степей Центральной Азии в конце IV века. Их нападение стало первоначальным толчком для Великого переселения народов[6]. Гипотеза о происхождении гуннов от центрально-азиатского народа хунну, упоминаемого в предшествующее время в китайских источниках, принимается большинством учёных[7]. Гунны — племенная группа алтайского типа (тюркские, монгольские, тунгусо-маньчжурские языки), вторгшаяся в 370-х годах в Восточную Европу в результате длительного продвижения к западу от границ Китая[8].