Что из названного относится к главным общественно-политическим завоеваниям революции 1905–1907 гг.? 1) передача части законодательных функций государственной думе 2) предоставление населению равных избирательных прав 3) установление республиканской формы правления 4) отмена всех сословных, национальных и религиозных ограничений

Ослабление боярской думы свидетельствовало об укреплении самодержавной власти. подтверждения: - возникновение политических учений о "просвещённой" абсолютной монархии, способной наилучшим образом обеспечить наивысшее благо всех её подданных. (симеон петровский-ситнианович (1629-1680), в его учении царь и государство, практически отождествлялись) ; -соборное уложение 1649 года, закрепившее социально- сдвиги государства, отразило и возросшую власть самодержавного монарха . 2 и 3 главы уложения устанавливали жёсткую кару за преступления, направленные против личности царя, его чести, здоровья, за преступления, совершаемые на территории царского дворца. все эти преступления отождествлялись с вводимым впервые в право государства понятием государственного преступления. смертная казнь устанавливалась за прямой умысел («злое умышление» ) против жизни и здоровья царя, а также за обнаружения умысла, направленного против царя и государства (восстание, измена, заговор) ; -боярская дума из органа боярской аристократии превратилась в орган приказной бюрократии (судей приказов, воевод, дьяков) ; -в практике законодательной деятельности государства появилось понятие «именной указ» , т. е. законодательный акт, данный только царем, без участия боярской думы; -свидетельством возраставшей власти царя к середине xvii века явилось создание приказа тайных дел-личной канцелярии царя, органа, позволяющего царю в разрешении важнейших государственных вопросов обходиться без боярской думы; -возрастание роли поместного дворянства.

Студентське життя у багатьох, як правило, асоціюється з гуртожитком, зубрінням, напівголодним існуванням і, звичайно, веселощами. Якщо звернутися до періоду Середньовіччя і пізніших епох, то стає ясно, що все не так вже й змінилося. Ось тільки за провини учнів карали батогами, а обряд посвячення в студенти більше нагадував знущання.

Вважалося, що заняття краще запам’ятовуються, якщо студента періодично бити. Збереглося дуже багато середньовічних посібників, в яких учнів рекомендувалося пороти, бити батогом або тягати за вуха. Перепадало і деяким особам королівської крові. Хоча у англійських принців, які не виявляли великої ретельності, поруч завжди знаходилися хлопчики для биття, які брали на себе весь гнів викладачів.

Традиція посвяти у студенти була дуже популярна і в Середньовіччі, і в більш пізні епохи. У посібнику для студентів «Manuale Scolarium», датованим кінцем XV століття, наводиться опис процедури посвячення молодого юнака, що більше нагадує знущання. Його били, стригли нігті тупими ножицями, змушували пити сечу. Весело було всім, крім того, над ким знущалися.

На лекціях також було місце для веселощів. Одного разу, в XVI столітті в Оксфорді, після чергової пиятики студент заснув прямо на занятті. Знаменитий поет Річард Корбет, який був викладачем в університеті, порізав на шматки шовкові панчохи сплячого.

Дуже часто тяга до знань призводила до того, що студенти, які не задовольнившись практикумом по анатомії вдень, відправлялися викопувати трупи вночі, щоб продовжити вивчення людського тіла. Деякі крали трупи ще «тепленькими», тобто прямо з шибениці. У Монпельє (Франція), наприклад, існувала ціла мережа інформаторів, які завжди знали, коли і де відбудуться похорони.

Німецький письменник Томас Платтер Старший, який жив у XVI столітті, розповідав, як будучи студентом, крав свежозакопані трупи з кладовища, тим самим доводячи до сказу доглядачів. Доходило до того, що охоронці, побачивши когось біля могил, стріляли з арбалетів без попередження.

Мабуть, в усі часи студенти любили повеселитися і випити. У «Довіднику прекрасного студента», датованого 1495 роком, описуються обмеження для учнів. Заборонялося проводити ніч поза домом, купатися по понеділках, ходити на базари по середах, говорити дурниці тощо. За провину студентів знову ж пороли.