Что из ниже перечисленного отражает мнение Сталина:
1-в сельском хозяйстве необходимо опираться на крестьянина – единоличника 2- основа сельского хозяйства – колхозы
3- необходимо повышать закупочные цены на продовольствие 4-возвратить в деревню продразвёрстку
Коротка біографія
Князь Роман Мстиславович належить до династії Рюриковичів, яка здавна вважалася правлячою на Русі. По матері він належить до польського роду Болеслава ІІІ, що правив польськими землями чотири покоління. Про дитинство та молодість князя в літописах збереглося не так багато відомостей. Роман був одним з чотирьох синів князя Мстислава, але точно невідомо, він був старшим сином чи батько віддав перевагу йому в правах на престол.
Юність молодий князь провів на території Польщі та Німеччини. Все це вплине на його світогляд та духовність в наступні роки.
У 1168 році Романа запросили новгородці, давши йому титул князя. Правив він всього три роки. Складна ситуація з втратою Києва Мстиславом, залежність від волі бояр та коаліція проти правлячої династії не дали шансу повністю проявити свій талант правителя. Після смерті батька Роман повертається з Новгороду, щоб стати князем Володимера.
За перші роки правління Романа Мстиславовича Володимирське князівство не знало активної зовнішньої політики. В змові зі своїми братами князь захищав свої землі від нападників зовні. Проте Роман був залежний від родичів, які мали владу над ресурсами та землями. Стояв вибір між сімейною згодою та загрозою з боку сусідів. Але вже тоді Роман Мстиславович планував приєднати галицькі землі до Волині.
Перша спроба сталася в 80-ті роки. Йому навіть вдалось вигнати з трону Ярослава Галицького, але з приходом угрів він поступився Галичиною. Вдруге Роман Мстиславович сів в Галичі лице в 1199 році. Цю дату можна вважати часом заснування Галицько-Волинського князівства.
На той час Роман був єдиним кандидатом на землі своїх братів. Боротьба за владу вийшла тривалою, бо бояри активно виступали проти Романа. Але так виникла нова держава, яка поступово зміцнювалася. У 1202 році став володарювати в Києві, зумів об’єднати Південно-Західну частину Русі.
Роман Мстиславович загинув у 1205 році під містом Завихвост. Відносини з Польщею різко погіршилися. Він намагався забрати землі у краківського князя, які він мав віддати йому. В одній з сутичок Роман загинув.
Объяснение:
Для навязывания противнику решающей битвы в поле ещё до подхода союзных Мамаю литовцев или рязанцев, а также чтобы использовать водный рубеж для защиты собственного тыла в случае их подхода русские войска перешли на южный берег Дона и уничтожили за собой мосты.
Вечером 7 сентября русские войска были выстроены в боевые порядки. Большой полк и весь двор московского князя встали в центре. Ими командовал московский окольничий Тимофей Вельяминов. На флангах стали полк правой руки под командованием литовского князяАндрея Ольгердовича и полк левой руки князей Василия Ярославского и Феодора Моложского. Впереди перед большим полком стал сторожевой полк князей Симеона Оболенского и Иоанна Тарусского. В дубраву вверх по Дону был поставлен засадный полк во главе с Владимиром Андреевичем и Дмитрием Михайловичем Боброком-Волынским. Считается, что засадный полк стоял в дубраве рядом с полком левой руки, однако, в «Задонщине» говорится об ударе засадного полка с правой руки. О делении на полки по родам войск неизвестно.
Вечером и ночью 7 сентября Дмитрий Иванович объезжал войска, делая смотр. Тогда же, вечером, татарские передовые части, тесня русских разведчиков Семёна Малика, увидели русские построившиеся войска. В ночь на 8 сентября Дмитрий с Боброком выезжали на разведку и издали осматривали татарские и свои позиции.