На ножах деревянных дрались, с медведями спали да язычество исповедали. «Так же и те славяне пришли и поселились по Днепру и назвались поляне, а другие древляне, поскольку обитают в лесах; а другие сели между Припятью и Двиною и прозвались дреговичами...» Далее летопись говорит о полочанах, словенах, северянах, кривичах, радимичах, вятичах. «И так разошелся славянский язык и грамота прозвалась славянской».Поляне обосновались на Среднем Днепре и позднее стали одним из самых могущественных восточно-славянских племен. В их земле возник город, ставший позднее первой столицей Древнерусского государства, - Киев.Итак, к IX столетию славяне расселились на огромных пространствах Восточной Европы. Внутри их общества, основанного на патриархально-родовых устоях, постепенно созрели предпосылки к созданию феодального государства.
1. Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
«Так же и те славяне пришли и поселились по Днепру и назвались поляне, а другие древляне, поскольку обитают в лесах; а другие сели между Припятью и Двиною и прозвались дреговичами...» Далее летопись говорит о полочанах, словенах, северянах, кривичах, радимичах, вятичах. «И так разошелся славянский язык и грамота прозвалась славянской».Поляне обосновались на Среднем Днепре и позднее стали одним из самых могущественных восточно-славянских племен. В их земле возник город, ставший позднее первой столицей Древнерусского государства, - Киев.Итак, к IX столетию славяне расселились на огромных пространствах Восточной Европы. Внутри их общества, основанного на патриархально-родовых устоях, постепенно созрели предпосылки к созданию феодального государства.
1. Отже, козацькі літописи відіграли винятково важливу роль у розвитку українознавства. По-перше, вони збагатили знання про формування української нації в козацько-гетьманську добу, про її боротьбу за волю, незалежність і власну державність. По-друге, літописи стали цінним джерелом для подальших українознавчих досліджень, оскільки проливають світло на всі проблеми буття українського народу в добу модерної історії. По-третє, поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу, його природне тяжіння до самопізнання, до засвоєння надбань освіти і культури, сконцентрованих в українознавстві. По-четверте, козацькі літописи послужили надійним містком, який поєднав літописну традицію княжої доби зі становленням наукового українознавства середини і 2-ої половини ХІХ ст. Власне, вони вже не були літописами у буквальному значенні слова, а виступали як історико-літературні твори з елементами наукового осмислення подій, явищ і фактів. За своїм інформаційним потенціалом вони не вичерпали свого джерельного значення і в сучасних умовах.
Подробнее - на -
Объяснение: