2)повстанці, учасники селянської антифеодальної війни в Китаї 1850-1864 рр. проти династії Цін.
3) Сегунат змушений був відмовитися від політики самоізоляції, встановити дипломатичні відносини з країною, відкрити для вільної торгівлі та відвідування порти Сімода і Хако-дате.
4) "реставрація Мейдзі"
5) з режимом Імператора
6)Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян.
Носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним.
7)будь-якими засобами припинити напади на іноземних місіонерів, розправи з китайцями - послідовниками християнського вчення, знищення християнських храмів, залізниць, телеграфних ліній
8)Засновано нову державу, з обранням імператором Хун Сюцюаня. Землю забирали в поміщиків і розподіляли за кількістю їдоків. Зменшення податків з селян і орендної плати, скасовано боргові зобов'язання бідняків, а багатіїв обкладено даниною. Проголошення рівності чоловіків та жінок. Скасовано катування. Запровадження відкритого суду
Княгиня Ольга снарядила к Святославу гонцов с письмом следующего содержания:
« Ты, князь, ищешь чужой земли и о ней заботишься, а свою покинул, а нас чуть было не взяли печенеги, и мать твою, и детей твоих. Если не придёшь и не защитишь нас, то возьмут-таки нас. Неужели не жаль тебе своей отчины, старой матери, детей своих? — Ипатьевская летопись» Святослав находился в то время в Переяславце. Получив данное письмо, он с войском тут же направился в Киев, и в кратчайшие сроки прибыл в столицу. Оттуда он сразу же устремился на печенегов и, нанеся им поражение, отогнал их в глубь степей.
В 978 году Ярополк нанёс печенегам крупное поражение и даже обложил их данью, ― «Победил Ярополк печенегов, и возложил на них дань». В следующем 979 году один из печенежских ханов по имени ― Илдей перешёл на службу к князю «… и бил челом Ярополку в службу; Ярополк же принял его и дал ему грады и волости»
1)Хун Сюцюань
2)повстанці, учасники селянської антифеодальної війни в Китаї 1850-1864 рр. проти династії Цін.
3) Сегунат змушений був відмовитися від політики самоізоляції, встановити дипломатичні відносини з країною, відкрити для вільної торгівлі та відвідування порти Сімода і Хако-дате.
4) "реставрація Мейдзі"
5) з режимом Імператора
6)Текст Конституції простий, не чіткий і ситуативний, що давало змогу японському уряду трактувати його на власний розсуд залежно від обставин. Японська Конституція поєднувала ліберально-демократичні цінності з абсолютною владою монарха, але також містила оригінальні положення про божественність природи Імператорської влади, що надавало основному закону Японії відтінку теократичності.
Серед демократичних нововведень Конституції було скликання Парламенту для контролю уряду, введення системи міністрів-радників для запобігання монаршому авторитаризму, проголошення незалежності судової влади і визначення базових прав громадян.
Носієм суверенітету Японії і наглядачем, що мав право управління усіма сферами життя країни, проголошувався Імператор Японії. Розпорядження видані ним мали силу закону без ухвали Парламенту. При Імператорі встановлювалися дорадчі органи Таємна Рада та Палата аристократії, члени яких брали участь у вирішенні політичних питань, але знаходилися поза контролем громадян Японії. Управління військом також перебувало у формальній компетенції Імператора, але фактично було незалежним.
7)будь-якими засобами припинити напади на іноземних місіонерів, розправи з китайцями - послідовниками християнського вчення, знищення християнських храмів, залізниць, телеграфних ліній
8)Засновано нову державу, з обранням імператором Хун Сюцюаня. Землю забирали в поміщиків і розподіляли за кількістю їдоків. Зменшення податків з селян і орендної плати, скасовано боргові зобов'язання бідняків, а багатіїв обкладено даниною. Проголошення рівності чоловіків та жінок. Скасовано катування. Запровадження відкритого суду
Объяснение:
« Ты, князь, ищешь чужой земли и о ней заботишься, а свою покинул, а нас чуть было не взяли печенеги, и мать твою, и детей твоих. Если не придёшь и не защитишь нас, то возьмут-таки нас. Неужели не жаль тебе своей отчины, старой матери, детей своих?
— Ипатьевская летопись»
Святослав находился в то время в Переяславце. Получив данное письмо, он с войском тут же направился в Киев, и в кратчайшие сроки прибыл в столицу. Оттуда он сразу же устремился на печенегов и, нанеся им поражение, отогнал их в глубь степей.
В 978 году Ярополк нанёс печенегам крупное поражение и даже обложил их данью, ― «Победил Ярополк печенегов, и возложил на них дань». В следующем 979 году один из печенежских ханов по имени ― Илдей перешёл на службу к князю «… и бил челом Ярополку в службу; Ярополк же принял его и дал ему грады и волости»