Борьба за свержение золотоордынского ига стала в xiii-xv вв. главной национальной . восстановление страны и ее дальнейшее развитие создали предпосылки для объединения земель. решался вопрос - вокруг какого центра объединятся земли. на лидерство претендовали, прежде всего, тверь и москва. тверское княжество как самостоятельный удел возникло в 1247 г., когда его получил младший брат александра невского - ярослав ярославич. после смерти александра невского ярослав стал великим князем (1263-1272). тверское княжество было тогда сильнейшим на руси. но не ему суждено было возглавить объединительный процесс. в конце хiii - начале xiv в. стремительно возвышается московское княжество. возвышение москвы. москва, которая была до нашествия монголо-татар небольшим пограничным пунктом владимиро-суздальского княжества, в начале xiv в. превращается в важный политический центр того времени. каковы были причины возвышения москвы? москва занимала выгодное центральное положение среди земель. с юга и востока ее прикрывали от ордынских вторжений суздальско-нижегородское и рязанское княжества, с северо-запада - тверское княжество и великий новгород. леса, окружавшие москву, были труднопроходимыми для монголо-татарской конницы. все это вызвало приток населения на земли московского княжества. москва являлась центром развитого ремесла, сельскохозяйственного производства и торговли. она оказалась важным узлом сухопутных и водных путей, служивших как для торговли, так и для военных действий. через москва-реку и реку ока московское княжество имело выход на волгу, а через притоки волги и систему волоков оно было связано с новгородскими землями. возвышение москвы объясняется также целенаправленной, гибкой политикой московских князей, сумевших привлечь на свою сторону не только другие княжества, но и церковь. александр невский завещал москву младшему сыну даниилу. при нем она стала столицей княжества, самого, , захудалого и незавидного на руси. на рубеже xiii и xiv столетий его территория заметно расширяется: в нее включают коломну (1300 г.) и можайск (1303 г.) с их землями, захваченными полками даниила и его сына юрия. по завешанию князя ивана дмитриевича, бездетного внука невского, к москве переходит переяславское княжество. а юрий данилович московский в первой четверти xiv в. уже ведет борьбу за владимирский престол со своим двоюродным дядей михаилом ярославичем тверским. тот получил ханский ярлык в 1304 г. юрий выступает против михаила и, женившись на сестре ордынского хана, становится владимирским великим князем (1318 схватка за власть не окончена - после казни в орде тверского князя михаила, разгромившего крупный татарский отряд, его сын дмитрий добивается своего: он убивает в орде юрия московского (1325 но и дмитрий гибнет в орде. все эти годы на руси царило, по словам летописей, "смятение" - города и села грабили и выжигали ордынские и свои же отряды. наконец, великим князем владимирским стал александр михайлович, брат казненного в орде дмитрия; московским великим князем - иван данилович, брат тоже казненного московского правителя. в 1327 г. в твери вспыхнуло восстание против ордынского баскака чол-хана началось оно на торгу - татарин отобрал лошадь у местного дьякона, и тот призвал на земляков сбежался народ, зазвучал набат собравшись на вече, тверичи вынесли решение о восстании они со всех сторон бросились на насильников и угнетателей, многих перебили. чол-хан и его приближенные укрылись в княжеском дворце, но его подожгли вместе с ордынцами. немногие оставшиеся в живых бежали в орду. иван данилович тут же поспешил к хану узбеку. вернувшись с татарским войском, огнем и мечом прошел по тверским местам. александр михайлович бежал в псков, потом в литву московский князь получил в награду новгород и кострому. владимир же, нижний новгород и городец хан вручил александру васильевичу, князю суздальскому; лишь после его кончины в 1332 г иван получил, наконец, ярлык на владимирское княжение. став правителем "надо всею землею", иван данилович старательно расширял свои земельные владения - прикупал, захватывал. в орде вел себя смиренно и льстиво, не скупился на подарки ханам и ханшам, князьям и мурзам. собирал и отвозил в орду дани и поборы со всей руси, беспощадно выколачивал их с подданных, подавлял всякую попытку протеста. часть собранного, оседала в его кремлевских подвалах. начиная с него, ярлык на владимирское княжение получали, за недолгими исключениями, московские правители. они возглавляли московско-владимирское княжество, одно из самых обширных государств в восточной европе.
Принцепс - найавторитетніший серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Імператор - частина титулу принцепса, міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом імператором називали правителя Римської імперії Перефект - посадова особа, яка очолювала окремий підрозділ адміністрації, суду чи армії.
Меценат - людина, яка матеріально підтримує розвиток культури.
3. Що таке принципат? Чим ця форма правління відрізнялася від республіки?
Відповідь:
Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Він став принцепсом - найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найвищу військову владу - імперій (звідси - «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Августа («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше - титул «батька вітчизни». Культ Августа поширювався і в римських провінціях: у Єгипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця.
4. Якою була політика Октавіана Августа?
Відповідь:
Август запровадив нові посади - префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта Рима обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. Як головнокомандувач армії Август керував провінціями, де перебували війська (імператорські провінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами.
Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. їх називали сенаторськими провінціями. За Октавіана Августа західний кордон досяг Атлантичного океану й пролягав по Рейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки Євфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир.
ответ:1. Скільки років минуло від створення імперії в Давньому Римі?
Відповідь:
Імператор Октавіан Август правив Римом від 30 р. до н. е. до 14 р. н. е. Фактично з цього року була створена Римська імперія.
30+2015=2045 років минуло від створення Рим. імперії
2. Витлумачте поняття: принцепс, імператор, префект, меценат.
Відповідь:
Принцепс - найавторитетніший серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Імператор - частина титулу принцепса, міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом імператором називали правителя Римської імперії Перефект - посадова особа, яка очолювала окремий підрозділ адміністрації, суду чи армії.
Меценат - людина, яка матеріально підтримує розвиток культури.
3. Що таке принципат? Чим ця форма правління відрізнялася від республіки?
Відповідь:
Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Він став принцепсом - найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найвищу військову владу - імперій (звідси - «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Августа («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше - титул «батька вітчизни». Культ Августа поширювався і в римських провінціях: у Єгипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця.
4. Якою була політика Октавіана Августа?
Відповідь:
Август запровадив нові посади - префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта Рима обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. Як головнокомандувач армії Август керував провінціями, де перебували війська (імператорські провінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами.
Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. їх називали сенаторськими провінціями. За Октавіана Августа західний кордон досяг Атлантичного океану й пролягав по Рейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки Євфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир.
Объяснение: