У крестьян не было экономической независимости. У них была только юридическая свобода, но воспользовавшись ей они бы не имели вообще ничего. А экономической свободы не было из-за того, что дворянство пыталось сохранить все свои привилегии. Так, крестьяне не могли оплатить завышенные цены.
Последствия их сохранения
Крестьянское население продолжало расти. При таком росте, земли не хватало. Положение крестьянства стало еще более плачевным. Плюс, крестьяне стали должны оплачивать государственные налоги.
Вывод о перспективах рыночной экономики
Помещичье землевладение сделало реформу неэффективной, потому что положение крестьян ухудшилось. Их расходы только увеличивались, а община оставалась.
Малоземелье крестьян встало ребром в результате неэффективной реформы, ведь количество крестьян увеличивалось к началу 20 века.
Выкупные платежи устанавливало дворянство, и пытаясь сохранить свое положение, они завышали выкуп до такой степени, что это не давало крестьянам возможности иметь землю в собственности.
Община стала сельским селением, которое управлялось сельскими сходами. Далее община есть низовая единица муниципального управления. Сельские общества имели право выкупа, но необходимо было заключить соглашение с помещиком земли. Некоторым крестьянам это удавалось и они назывались «крестьяне-собственниками».
Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині 17 ст.
Пануючою формою землеволодіння було феодальне помісне землеволодіння. Зміцнювалася і розширювалася феодальна власність на землю, відбувалося подальше покріпачення селян.
У провідних галузях виробництва головне місце починають займати більш-менш великі підприємства, в основному державні: Гарматний двір, Збройова палата, Городовий наказ і Наказ кам'яних справ з його цегельними заводами і т. д.
Створення і розвиток великих підприємств сприяло росту поділу праці й удосконаленню техніки. Характерною рисою розвитку міського ремесла була поява нових, усе більш вузьких спеціальностей.
Збільшувалося торгово-промислове населення Росії. У Москву стікалися іноземні фахівці і купці, що привело до виникнення в Москві Німецької слободи, торгових дворів - Англійського, Панського, Вірменського. Це свідчить про всі ролі торгівлі, що зростала, в економіці Росії того часу.
Причины сохранения пережитков крепостничества
У крестьян не было экономической независимости. У них была только юридическая свобода, но воспользовавшись ей они бы не имели вообще ничего. А экономической свободы не было из-за того, что дворянство пыталось сохранить все свои привилегии. Так, крестьяне не могли оплатить завышенные цены.
Последствия их сохранения
Крестьянское население продолжало расти. При таком росте, земли не хватало. Положение крестьянства стало еще более плачевным. Плюс, крестьяне стали должны оплачивать государственные налоги.
Вывод о перспективах рыночной экономики
Помещичье землевладение сделало реформу неэффективной, потому что положение крестьян ухудшилось. Их расходы только увеличивались, а община оставалась.
Малоземелье крестьян встало ребром в результате неэффективной реформы, ведь количество крестьян увеличивалось к началу 20 века.
Выкупные платежи устанавливало дворянство, и пытаясь сохранить свое положение, они завышали выкуп до такой степени, что это не давало крестьянам возможности иметь землю в собственности.
Община стала сельским селением, которое управлялось сельскими сходами. Далее община есть низовая единица муниципального управления. Сельские общества имели право выкупа, но необходимо было заключить соглашение с помещиком земли. Некоторым крестьянам это удавалось и они назывались «крестьяне-собственниками».
Соціально-економічний розвиток Росії в першій половині 17 ст.
Пануючою формою землеволодіння було феодальне помісне землеволодіння. Зміцнювалася і розширювалася феодальна власність на землю, відбувалося подальше покріпачення селян.
У провідних галузях виробництва головне місце починають займати більш-менш великі підприємства, в основному державні: Гарматний двір, Збройова палата, Городовий наказ і Наказ кам'яних справ з його цегельними заводами і т. д.
Створення і розвиток великих підприємств сприяло росту поділу праці й удосконаленню техніки. Характерною рисою розвитку міського ремесла була поява нових, усе більш вузьких спеціальностей.
Збільшувалося торгово-промислове населення Росії. У Москву стікалися іноземні фахівці і купці, що привело до виникнення в Москві Німецької слободи, торгових дворів - Англійського, Панського, Вірменського. Це свідчить про всі ролі торгівлі, що зростала, в економіці Росії того часу.
Подробнее - на -
Объяснение: