Режим «санації» не змінив національну політику Польщі. Міжнародні зобов’язання про забезпечення прав національних меншин польська влада не виконувала. На тлі економічних негараздів, наростання суперечностей на місцевому рівні, жорсткої політики центральної влади щодо національних меншин польсько-українські відносини загострювалися. Улітку 1930 р. Галичиною прокотилася хвиля підпалів маєтків польських землевласників і осадників. Одночасно відбувалися акції саботажу, руйнування ліній зв’язку, окремі збройні напади. Це була спланована акція, слід якої швидко привів до Організації українських націоналістів.
Образцом для подражания стало не древнее благочестие, а культурный уклад стран Западной Европы с преобладанием рационализма и практицизма.
Практицизм Петра I предопределил его интерес к тем отраслям научных знаний, которые давали немедленную отдачу. Царь высоко ставил искусство ремесла и постоянно приглашал из-за границы специалистов, с тем чтобы они открывали в России своё дело и обучали русских людей различным ремёслам.
Но Пётр I осознавал и ценность и необходимость «отвлечённых» знаний, без которых невозможно развитие науки. В феврале 1724 г. он подписал указ о создании в Санкт-Петербурге Академии наук и деятельно хлопотал о приглашении в неё европейских учёных. С целью собирания и исследования редкостей, рождённых природой и руками человека, в 1714 г. был открыт первый музей в России — Кунсткамера.
Режим «санації» не змінив національну політику Польщі. Міжнародні зобов’язання про забезпечення прав національних меншин польська влада не виконувала. На тлі економічних негараздів, наростання суперечностей на місцевому рівні, жорсткої політики центральної влади щодо національних меншин польсько-українські відносини загострювалися. Улітку 1930 р. Галичиною прокотилася хвиля підпалів маєтків польських землевласників і осадників. Одночасно відбувалися акції саботажу, руйнування ліній зв’язку, окремі збройні напади. Це була спланована акція, слід якої швидко привів до Організації українських націоналістів.
Объяснение:
Образцом для подражания стало не древнее благочестие, а культурный уклад стран Западной Европы с преобладанием рационализма и практицизма.
Практицизм Петра I предопределил его интерес к тем отраслям научных знаний, которые давали немедленную отдачу. Царь высоко ставил искусство ремесла и постоянно приглашал из-за границы специалистов, с тем чтобы они открывали в России своё дело и обучали русских людей различным ремёслам.
Но Пётр I осознавал и ценность и необходимость «отвлечённых» знаний, без которых невозможно развитие науки. В феврале 1724 г. он подписал указ о создании в Санкт-Петербурге Академии наук и деятельно хлопотал о приглашении в неё европейских учёных. С целью собирания и исследования редкостей, рождённых природой и руками человека, в 1714 г. был открыт первый музей в России — Кунсткамера.
ответил 03 Июнь, 17 от лисаб