Что в источнике истинно,а что является вымыслом? учтите,что,с точки зрения многих средневековых людей,все,указанное в книгах,являлось чистой правдой и не подвергалось сомнению.как этот факт характеризует психологию людей средневекого общества? «жил один крестьянин по имени анри, и настала ему пора умирать. и увидел он прямо над собой большой раскалённый камень, висящий в воздухе. страдая от обжигающего жара, исходившего от этого камня, вскричал он страшным голосом: „как нестерпим жар этого камня у меня над головой! “ послали за священником, тот исповедовал умирающего, но страдания его не утихли. тогда священник спросил: „вспомни, не обидел ли ты кого с этого камня? “ вернувшись мысленно в крестьянин сказал: „вспомнил, я передвинул этот камень за межу, чтобы расширить своё поле“».
Відповідь:
1А 2А 3 А 4Б 5 А 6Б 7 Депортація — примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з держави окремих осіб чи народів. Застосовується як засіб карного чи адміністративного покарання. 8 Так томущо Українці воювали по обидві сторни фронту. 9Саме у часи Першої світової військова справа перестала бути суто чоловічою. Серед людей, які добровільно йшли на війну, були дівчата і жінки, що отримали професію медичної сестри і працювали в госпіталях по догляду за пораненими.Деякі з них перевдягались у чоловічий одяг і йшли санітарами, щоб допомагати пораненим безпосередньо на полі бою, а з деяких формувались жіночі військові частини діючої армії. 10 переслідування й ув'язнення українців, визнаних "неблагонадійними" 11 Франція, Велика Британія та Німеччина підписали Комп'єнське перемир'я 11 листопада 1918 року. Воно завершило Першу світову війну, яка тривала з 1914-го. 12 Так адже Українці почали воювати зо свою незалежність в 1914
Пояснення:
Часто вважається, що перемога поляків і здобуття незалежності зумовлено силою польського національного руху, який був сильніший, ніж, наприклад, український, білоруський чи грузинський рух.
11 листопада 1918 року у Варшаві Регентська рада, тимчасовий уряд Польського королівства, маріонеткового державного утворення, створеного Німеччиною та Австро-Угорщиною, передала владу Юзефу Пілсудському, харизматичному коменданту і організатору Польської військової організації. Пілсудський тоді днем раніше прибув до столиці майбутньої незалежної Польщі з Маґдебурга, де його тримали в німецькій неволі. Після цього Пілсудський приступив до формування національного уряду. Через деякий час його призначено “начальником держави” і він зосередив в своїх руках всю повноту влади. 16 листопада світові столиці проінформували про створення незалежної польської держави. Польща повернулася на світову політичну мапу світу після 123 років небуття як держави. Немає сумніву, що здобуття поляками незалежності в 1918 році і її збереження, є чимось надзвичайно важливим в польській історії, подією колосального значення для польської нації. 11 листопада 1918 року ввійшло в польський національний пантеон і національну міфологію, як щось, що вже добряче “забронзовіло”.
У сприйнятті польського суспільства по іншому й бути не могло. Тим не менше, чи могло бути по іншому? Чи була Польща, так би мовити, приречена на незалежність? І чому полякам вдалася незалежність? З цими питаннями я звернувся до професора Антоні Дудека з Університету імені кардинала Стефана Вишинського: