Діагностична контрольна роботоа за 6 клас всі Варіант 1
Рівень I
1) Мінойська палацова цивілізація існувала на:
а) о. Лесбос б) Середній Греції
в) о. Крит г) такої цивілізації не було
2). Перша Пунічна війна відбулася:
а) 218-201 рр. до н.е. б) 264-241 рр. до н. е.
В) 490-455 рр. до н. е. г) 149-146 рр. до н. е.
3) Демократія з'явилась у:
а) Спарті б) Афінах
В) Римі
г) Персії
4) Коли відбувся поділ Римської імперії на Західну та
а) 395 р. б) 380 р.
в) 438 р. г) 476 р.
Рівень II
5) Заповнити таблицю:
Греко-перські війни
Дата
Подія
Початок війн
490 р до н.е
Битва під Фермопілами
ДИО
Золотая Орда-Монголо-татарское феодальное государство, основано в начале 40-х годов XIII века ханом Батыем (1208-1255), внуком Чингисхана в результате завоевательных походов монголов.
Поскольку Золотая Орда вышла из Монгольской Империи, во главе государства стояли потомки Чингисхана. Территория Орды была поделена на наделы (улусы), в каждом из которых был свой хан, однако более мелкие улусы подчинялись одному главному, где и правил верховный хан. Улусное деление поначалу было неустойчивым и границы улусов постоянно менялись.
В результате административно-территориальной реформы в начале 14-го в. были выделены и закреплены территории основных улусов, а также введены должности улусных управленцев - улусбеков, которым подчинялись более мелкие чиновники - визири. Помимо ханов и улусбеков, существовало народное собрание - курултай, которое созывалось только в экстренных случаях.
Золотая Орда была полувоенным государством, поэтому административные и военные должности часто совмещались. На самых важных должностях сидели члены правящей династии, которые имели родство с ханом и владели землями; более мелкие административные должности могли занимать феодалы средней руки, а армия набиралась из народа.
В целом Золотая Орда представляла собой многоукладное и многонациональное государство, поэтому, помимо столиц, существовало несколько крупных центров в каждой из областей. Орда также имела торговые колонии на Азовском море.
Відповідь:
Тому,що було багато війн,зрадників і велика територія.
Пояснення:Правління Ібрагіма І (1640—1648) державними справами став завідувати султанський гарем, який руками яничар погубив самого султана. В епоху Кепрюлю (1656—1703) фактичне управління імперією перейшло до рук великих візирів з албанського роду Кепрюлю. Їм вдалося відновити імперський контроль над Трансільванією, захопити Крит (1669), а також здобути володіння Речі Посполитої в Південній Україні — Буковину і Поділля (1676). Однак нова Велика турецька війна 1683—1699 років поклала кінець планам візирів повернути османську велич: австрійські війська та війська Речі Посполитої розбили османську армію під Віднем (1683) та в ряді інших боїв, а московити з потугами здобули фортецю Азов (1696). Султан Мустафа II (1695—1703) намагався повернути втрачене, але був розбитий австрійцями під Зентою (1697). Внаслідок поразки Османи поступилися своїми завоюваннями в Угорщині, Хорватії, Сербії, Волощині, Україні та Приазов'ї на користь Австрії та Московії.