Діємо: практичні завдання 1. Визначте за текстом параграфа етапи та важливі події при-
єднання руських земель до складу Великого князівства Литов-
ського.
2. За результатами роботи заповніть накреслену в зошиті таблицю.
Включення українських земель
до складу Великого князівства Литовського
Дата/Період. Регіон
Текст: У першій половині ХІІІ ст. на північному заході від русь-
ких земель утворилася нова держава — Велике князівство
Литовське. Формуванню держави у литовців сприяв наступ
німецьких рицарів-хрестоносців, які під гаслом христия-
нізації язичників-литовців прагнули захопити їхні землі.
Це спонукало литовців до об’єднання. Засновником держа-
ви був Міндовг, який приєднав до Литви Чорну Русь (пере-
важно територія сучасної Білорусі) і коронувався 1253 р.
в м. Новгородку (сучасне м. Новогрудок). Наступники
Міндовга продовжили політику розширення держави
завдяки сусіднім руським землям. Полегшувало їм цю справу те, що руські князівства втрати-
ли свою силу під час монгольського заво-
ювання. Князю Гедиміну (1316–1341 рр.)
вдалося поширити свою владу на більшу
частину земель сучасної Білорусі та Смолен-
щину. До нас дійшли згадки, що Гедимін у
міждержавних відносинах називався «ко-
ролем литовців і русинів». Після отруєння
Болеслава-Юрія ІІ у 1340 р. волинські бояри
обрали князем Любарта-Дмитра Гедиміно-
вича, який був одружений з онукою прави-
теля Королівства Руського Юрія І. Так на
підставі династичного шлюбу Волинське
князівство перейшло в управління литов-
ської династії.
Більшість земель Русі-України була при-
єднана до Великого князівства Литовського за
Ольгерда Гедиміновича. Він приєднав до своїх
володінь Київське та Чернігівське князівства.
Згодом під владу Литви перейшла і Переяслав-
ська земля.
Вирішальне значення в підпорядкуванні
українських земель Великому князівству Ли-
товському мала перемога литовсько-руського
війська над ординцями в 1362 р. у битві на річ-
ці Сині Води. Наприкінці XIV ст. після трьох
десятиліть спільного володіння руськими зем-
лями хан Тохтамиш своїм ярликом визнав перехід цих
земель під владу Великого князівства Литовського. У цей самий час установилася й нова назва литовсько-руської
держави — Велике князівство Литовське.
Отже, більшість руських земель приєдналася до
складу нової держави поступово мирним шляхом.
Історики назвали таке поступове входження руських
земель до Литви інкорпорацією
До іть будь ласка, ів
2-Западная и Центральная Европа
3-Жан Кальвин
4-Кальвинизм
5-Женевский Папа
6-Да,он считал,что одним предопределена погибель,а другим
7.умеренность в быту,дух предприимчивости,бережливость и расчетливость в сочетании с неустанным трудом
8.Крещение и причастие
9.Отличия-вера только в библию,независимость от Ватикана,церковь Кальвинистов-протестантская
10.греков
11.направление против реформации
12.Когда-1534,Цель-защита и распространения римско-католической церкви.кто-Игнат Лойолой
13.Занимались наукой,миссионерской деятельностью
14. Карл V-император священной римской импери
Филипп II-Сын Карла 5,с 1554 года-король неаполя и сицилии,с 1556 года после отказа своего отца от престола стал королем империи Испании
P.S про 14 не уверен.
Зародившись в Германии, Реформация начинает распространяться по всей Европе, и в первую очередь она проникает в близ лежавшие к Германии государства Францию, Англию и Швейцарию. Самое большое распространение движение протестантов получает в Швейцарии и это связано с именем Жана Кальвина.
Жан Кальвин (1509-1564) родился во Франции, получил прекрасное образование, в совершенстве овладел латынью, древнееврейским и древнегреческим языками, что дало ему возможность читать Библию в оригинале. Познакомившись с учением Лютера, он в 1533 г. объявляет себя протестантом. За участие в распространении протестантских воззваний Кальвин подвергается преследованиям и бежит в Швейцарию, где пишет книгу, в которой излагает основные положения своего учения. Так оформляется ещё одно протестантское вероучение – кальвинизм.
Вслед за Мартином Лютером Жан Кальвин попытался дать ответ на вопрос волновавший верующих более 1000 лет: «Свободен ли человек в выборе жизненного пути или его судьба предопределена?»
Кальвин утверждал, что…
Судьбы людей предопределены Богом.Никто из верующих не знает собственного предопределения.Но человек не должен слепо ожидать свершение своей судьбы, он должен двигаться навстречу судьбе через труд. Именно труд был знаком души.Таким образом, кальвинизм провозглашал новые моральные ценности: бережливость, скупость, расчет, неустанный труд.