Дать ответ ссылаясь на Конвенцию о законах и обычаях сухопутной войны (1907)
1) Вправе ли жители оккупированной территории поднять национально-освободительное восстание против вражеской армии? 2) В каком случае партизаны подлежат действию военных законов? 3) Можно ли взять в плен военного врача? 4) Военнопленных отправили строить укрепления для нужд вражеской армии. Является ли такое решение правовым? 5) Страна А воюет со страной Б и заняла часть ее территории. Гражданин страны Б, оскалившийся в оккупации, решил продать часть своей собственности в соответствии с законодательством страны А. Имеет ли он такое право?
давньогрецькі храми
Найважливішим завданням архітектури у греків, як і будь-якого взагалі народу, було будівництво храмів. Воно породило і виробило художні форми, які перейшли потім до споруд будь-якого роду. У всі продовження історичного життя Греції її храми постійно зберігали один і той же основний тип, згодом засвоєний і римлянами. Грецькі храми анітрохи не походили на храми Єгипту і Сходу: це були не колосальні, що вселяють релігійний страх таємничі капища грізних, жахливих божеств, а веселі, привітні оселі людиноподібних богів, влаштовані на зразок жител смертних, але тільки більш витончені і багаті. Якщо вірити Павзаній, спочатку храми будувалися з дерева. Потім їх стали споруджувати з каменю, причому, проте, втрималися деякі елементи і прийоми дерев'яного зодчества. Грецький храм представляв собою будівлю в основному помірних розмірів, що стояло всередині священної огорожі (ι 'ερόν) на фундаменті про декілька щаблях і представляло в най шому своєму виді схожість з довгастим будинком, що має в плані два складені разом квадрата і двускатную, досить положисту дах; одна з коротких його сторін не виходила назовні стіною, яку тут замінювали дві пілястри по краях і стоять в прольоті між ними дві (іноді 4, 6 і т. д., але завжди парні числом) колони, кілька відступивши вглиб будівлі (звичайно на ⅓ квадрата), воно було перегороджено поперечною стіною з дверима в середині, так що виходили рід ганку або критих сіней (притвор, πρόναος) і внутрішнє, замкнутий з усіх боків приміщення - святилище (ναός, cella), де стояла статуя божества і куди ніхто не мав права входити, крім жерців. Подібне будівлю звані. «Храмом в пилястрах» (ι 'ερόν ε' ν παραστάσιν, templum in antis). У деяких випадках абсолютно таке ж ганок, як і з переднього фаса, влаштовувалося і з протилежного боку (ο 'πισθόδομος, posticum). Пілястри і колони сіней підпирали стелю і дах, причому остання утворювала над ними трёхугольний фронтон. Ця най ша форма в більш великих і розкішних храмах ускладнювалася деякими додатковими частинами, через що відбулися наступні види храмів:
Этапы революции.
1) 14 июля 1789 года — 10 августа 1792 года.
Первый период характеризуется активной борьбой двора и Учредительного собрания с победой последнего. Отмечен многочисленными завоеваниями революции. Закончился штурмом королевского дворца Тюильри и свержением монархии. При этом выявились и разногласия в революционном лагере, наиболее наглядно проявившиеся в ходе следующего периода.
2) 10 августа 1792 года — 2 июня 1793 года.
Характеризуется борьбой радикальных и умеренных сил в революционном лагере. При этом методы борьбы становились всё более кровавыми, именно тогда обычным средство политической борьбы стал смертный судебный приговор. При этом на внешних границах усиливались войны с интервентами и иммигрантами, что нагнетало обстановку внутри страны.
3) 2 июня 1793 года — ночь 27-28 июля 1794 года.
Якобинская диктатура. Период наиболее радикальных преобразований и одновременно самого массового террора.
4) 28 июля 1794 года — 9 ноября 1799 года.
Правление Директории. Во многом возвращение к дореволюционной роскоши и части дореволюционных порядков, но хозяевами на этом новом празднике жизни были те, кто разбогател в ходе предыдущих этапов. Практически окончание революции.