Дмитро Вишневецький був старшим з 4-х синів князя Івана Вишневецького від його першої дружини Анастасії Семенівни — доньки Семена Олізаровича (Олізарія) та княгині Острозької, сестри князя Костянтина Острозького. Дід Дмитра —Михайло Вишневецький-Збаразький, разом з його батьком, дядьками Федором, Олександром, брали участь у Вишнівецькій баталії. Каспер Несецький називав його батьками князів Олександра Вишневецького та його дружину Скорутянку. Відомий як перший організатор козацьких військ. Його попередники — Предслав Лянцокоронський, Остафій Дашкович, залучаючи козацькі загони до своїх військових операцій, використовували їх як силу допоміжну. Вишневецький спирався на козацтво як на головну силу, якою він підпирав власні політичні амбіції. Козацький літописець XVIII ст. Граб'янка називав його навіть козацьким гетьманом, у джерелах XVI ст. такий титул «Байди» не трапляється. Не підтверджено джерелами твердження про те, що він заснував Запорізьку Січ. Зв'язок Дмитрової фортеці з Січчю був лише ідейним. Діяльність Вишневецького лише вказала напрям, у якому пішов подальший розвиток українського козацтва, i дала йому потужний поштовх у цьому напрямі. Це просування козацтва на Низ Дніпра і врешті колонізація придніпровських степів, утворення організації не лише військової, але й політичної з міжнародними зв'язками, заснування козацької фортеці — справжньої Січі в Запоріжжі. Навіть його останній похід, що скінчився катастрофою в Молдавії, став прологом низки молдавських походів, здійснених козаками у наступні кілька десятиріч; найвідомішими з них були походи Івана Підкови (1577) та Тимоша Хмельницького (1653 р.).
Растительность и животный мир Средиземного моря отличается относительно слабым количественным развитием фито- и зоопланктона, что влечёт за собой относит. малочисленность питающихся ими более крупных животных, в том числе рыб. Кол-во фитопланктона в поверхностных горизонтах составляет всего 8—10 мг/м³, на глубине 1000—2000 м его в 10—20 раз меньше. Весьма разнообразны водоросли (преобладают перидинеи и диатомеи) .
Фауна Средиземного моря характеризуется большим видовым разнообразием, однако число представителей отд. видов невелико. Встречаются раки, один вид тюленей (белобрюхий тюлень) ; морской черепахи. Рыб 550 видов (скумбриевые, сельдевые, анчоусовые, кефали, корифеновые, тунцы, пеламиды, ставриды и др.) . Около 70 видов рыб-эндемики, в том числе скаты, виды хамсы, бычков, мор. собачек, губана и рыбы-иглы. Из съедобных моллюсков наибольшее значение имеют устрица, средиземноморско-черноморская мидия, морской финик. Из беспозвоночных распространены осьминоги, кальмары, сепии, крабы, лангуст; многочисленны виды медуз, сифонофор; в некоторых районах, особенно в Эгейском море, обитают губки и красный коралл.
Фауна Средиземного моря характеризуется большим видовым разнообразием, однако число представителей отд. видов невелико. Встречаются раки, один вид тюленей (белобрюхий тюлень) ; морской черепахи. Рыб 550 видов (скумбриевые, сельдевые, анчоусовые, кефали, корифеновые, тунцы, пеламиды, ставриды и др.) . Около 70 видов рыб-эндемики, в том числе скаты, виды хамсы, бычков, мор. собачек, губана и рыбы-иглы. Из съедобных моллюсков наибольшее значение имеют устрица, средиземноморско-черноморская мидия, морской финик. Из беспозвоночных распространены осьминоги, кальмары, сепии, крабы, лангуст; многочисленны виды медуз, сифонофор; в некоторых районах, особенно в Эгейском море, обитают губки и красный коралл.