Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Если говорить о том, чем изо дня в день занимались наши предки, можно назвать два основных (активных) занятия: это охота и собирательство. Нельзя с уверенностью сказать, что из них составляло основу их жизни. Принимая во внимание разное географическое положение людей «дважды разумных – а были они разбросаны практически по всему миру – на выбор занятия влияло именно оно. Ученые сходятся во мнении, что охота играла более значительную роль в становлении и жизни древних людей, и тем самым определила его развитие.
Конечно, люди охотились на диких животных, среди которых такие крупные виды, как слоны и гиппопотамы, дикие быки. Более часто на раскопках удается обнаружить скелеты убитых людьми антилоп, быков, зубров, кабанов и лошадей. На северных территориях чаще всего жертвами охоты были медведи, лоси, олени, в горах – горные козлы. О популярности охоты свидетельствует количество костей, найденных на местах стоянки неандертальцев, на одной из которых было обнаружено более 30 останков слонов.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Объяснение:
Если говорить о том, чем изо дня в день занимались наши предки, можно назвать два основных (активных) занятия: это охота и собирательство. Нельзя с уверенностью сказать, что из них составляло основу их жизни. Принимая во внимание разное географическое положение людей «дважды разумных – а были они разбросаны практически по всему миру – на выбор занятия влияло именно оно. Ученые сходятся во мнении, что охота играла более значительную роль в становлении и жизни древних людей, и тем самым определила его развитие.
Конечно, люди охотились на диких животных, среди которых такие крупные виды, как слоны и гиппопотамы, дикие быки. Более часто на раскопках удается обнаружить скелеты убитых людьми антилоп, быков, зубров, кабанов и лошадей. На северных территориях чаще всего жертвами охоты были медведи, лоси, олени, в горах – горные козлы. О популярности охоты свидетельствует количество костей, найденных на местах стоянки неандертальцев, на одной из которых было обнаружено более 30 останков слонов.