У першій половині XIX ст. майже всі українські землі увійшли до складу Росії. За її межами залишалися тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу Австрійської імперії
Україна в складі Росії офіційно називалася "Малоросія", окремі її частини мали свої назви. Зокрема за Лівобережною Україною утвердилась назва Гетьманщина, а південна (степова) Україна отримала назву "Новороссия".
Господарство України в досліджуваний період стало невід'ємною частиною економіки Росії. Перша половина XIX ст. і для Росії, і для України характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичних відносин. Ці процеси визначилися вже наприкінці XVIII ст., і у першій половині XIX ст. розвиваються більш інтенсивно. У середині XIX ст. феодальну систему Росії охопила глибока криза.
В першій половині XIX ст. сільське господарство залишалося головною галуззю економіки України. Розвиток сільськогосподарського виробництва відбувався в основному екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення оброблюваних земель, перш за все південних (степових) районів. Проте і у феодальних володіннях, які продовжували існувати за рахунок жорстокої експлуатації селян, відбувалися певні зміни. Поміщики були змушені пристосовуватися до потреб ринку: спеціалізувати власне господарство, удосконалювати технічні засоби виробництва. Поміщицьке господарство все більше набувало товарного характеру.
На середину XIX ст. у поміщицьких володіннях вироблялося 90% товарного хліба. Поряд із виробництвом товарного хліба розширювались посівні площі під технічні культури, які користувались попитом з боку зростаючої промисловості. Найбільш характерним було вирощування конопель і тютюну в Полтавській та Чернігівській губерніях, льону — в Катеринославській та Херсонській, цукрових буряків - на Правобережжі та Лівобережжі.
Отже ігаємо певну спеціалізацію районів на виробництві тих чи інших культур. Вирощуванням їх займались у різному обсязі як поміщицькі маєтки, так і селянські господарства. Зрозуміло, що ступінь товаризації поміщицьких і селянських господарств був різним. Найуспішніше перехід до товарного виробництва здійснювався у господарствах Південної та Правобережної України. В товарне виробництво втягувалися й державні селяни. Внаслідок особистої свободи, сплати грошового оброку вони мали більше можливостей для підприємницької діяльності.
-большой и растущий внутренний рынок,который создавал условия для постоянного увеличения производства промышленных и сельскохозяйственный товаров.
- главный фактор динамичного развития американской - отсутствие традиций всевластия чиновников и жестокой регламентации и общественной жизни.люди причастны ко всему,от строительства дорог ,до формирования структур местной власти.
германия
на кануне первой мировой войны германия вышла на второе в мире после сша по объёму промышленного производства.
в основе бурного развития германии лежало несколько причин:
- население германии росло быстрыми темпами.
- важную роль в развитии играло государство,средства уходили в основном на внутреннее развитие ,и на тяжелую промышленность (вооружение)
-патриотический подъём в связи с объединением страны ,трудолюбие и дисциплина так же играли важную роль в быстром развитии.
британия
ведущая финансовая и колониальная держава мира.
-британский фунт стерлингов был главной мировой валютой и страна обеспечивала около половины мировых капиталов.
-недостижимой для европейцев была морская мощь великобритании.по тоннажу британский торговый флот превосходил флоты всех других европейских государств.
франция
занимала четвёртое место по многим показателям,оставалась второй колониальной державой мира и вторым финансовым центром формирующим мировую .
отставала от темпов индустриализации.
-главная причина отставания франции -франция в начале 20 века была странной мелких собственников.преобладание аграрного населения и медленные темпы формирования широкого слоя покупателей массовых товаров-сказывались на развитии .
-банкиры предпочитали вкладывать деньги за рубежом к примеру в россии.такие вложения были более надёжными ,из чего следует ,что деньги уходили за рубеж ,и в производство практически ни чего не вкладывалось.
австро-венгрия
крупнейшая по населению и территории европы.
-многонациональное государство,но это ослабляло австро-венгерскую монархию.
-в австрийских и чешских землях начался процесс индустриализации ,в тоже время в сельскохозяйственных районах например (украинских,словацких,хорватских,румынских) была нищета.
-в отдельных районах еще сохранялись полуфеодальные отношения.
в связи с этим миллионы людей покидали империю из-за национальных притеснений и нищеты.
италия
встала на путь ускоренной индустриализации позднее чем остальные государства.производила 2,5% мировой промышленности.
-главная причина слабости италии то ,что она вывозила промышленные товары и сырье ,при чем в огромных количествах.
- сложились два региона: северный(быстрое развитие) и южный(бедный район)именно из-за южной италии люди устремились на поиски лучшей доли за океаном.
У першій половині XIX ст. майже всі українські землі увійшли до складу Росії. За її межами залишалися тільки Галичина, Буковина і Закарпаття, які входили до складу Австрійської імперії
Україна в складі Росії офіційно називалася "Малоросія", окремі її частини мали свої назви. Зокрема за Лівобережною Україною утвердилась назва Гетьманщина, а південна (степова) Україна отримала назву "Новороссия".
Господарство України в досліджуваний період стало невід'ємною частиною економіки Росії. Перша половина XIX ст. і для Росії, і для України характеризується розпадом феодально-кріпосницького устрою і формуванням капіталістичних відносин. Ці процеси визначилися вже наприкінці XVIII ст., і у першій половині XIX ст. розвиваються більш інтенсивно. У середині XIX ст. феодальну систему Росії охопила глибока криза.
В першій половині XIX ст. сільське господарство залишалося головною галуззю економіки України. Розвиток сільськогосподарського виробництва відбувався в основному екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення оброблюваних земель, перш за все південних (степових) районів. Проте і у феодальних володіннях, які продовжували існувати за рахунок жорстокої експлуатації селян, відбувалися певні зміни. Поміщики були змушені пристосовуватися до потреб ринку: спеціалізувати власне господарство, удосконалювати технічні засоби виробництва. Поміщицьке господарство все більше набувало товарного характеру.
На середину XIX ст. у поміщицьких володіннях вироблялося 90% товарного хліба. Поряд із виробництвом товарного хліба розширювались посівні площі під технічні культури, які користувались попитом з боку зростаючої промисловості. Найбільш характерним було вирощування конопель і тютюну в Полтавській та Чернігівській губерніях, льону — в Катеринославській та Херсонській, цукрових буряків - на Правобережжі та Лівобережжі.
Отже ігаємо певну спеціалізацію районів на виробництві тих чи інших культур. Вирощуванням їх займались у різному обсязі як поміщицькі маєтки, так і селянські господарства. Зрозуміло, що ступінь товаризації поміщицьких і селянських господарств був різним. Найуспішніше перехід до товарного виробництва здійснювався у господарствах Південної та Правобережної України. В товарне виробництво втягувалися й державні селяни. Внаслідок особистої свободи, сплати грошового оброку вони мали більше можливостей для підприємницької діяльності.
Объяснение:
сша
прорыв в развитии в конце 19 века совершили сша
это можно подтвердить многими причинами.
-большой и растущий внутренний рынок,который создавал условия для постоянного увеличения производства промышленных и сельскохозяйственный товаров.
- главный фактор динамичного развития американской - отсутствие традиций всевластия чиновников и жестокой регламентации и общественной жизни.люди причастны ко всему,от строительства дорог ,до формирования структур местной власти.
германия
на кануне первой мировой войны германия вышла на второе в мире после сша по объёму промышленного производства.
в основе бурного развития германии лежало несколько причин:
- население германии росло быстрыми темпами.
- важную роль в развитии играло государство,средства уходили в основном на внутреннее развитие ,и на тяжелую промышленность (вооружение)
-патриотический подъём в связи с объединением страны ,трудолюбие и дисциплина так же играли важную роль в быстром развитии.
британия
ведущая финансовая и колониальная держава мира.
-британский фунт стерлингов был главной мировой валютой и страна обеспечивала около половины мировых капиталов.
-недостижимой для европейцев была морская мощь великобритании.по тоннажу британский торговый флот превосходил флоты всех других европейских государств.
франция
занимала четвёртое место по многим показателям,оставалась второй колониальной державой мира и вторым финансовым центром формирующим мировую .
отставала от темпов индустриализации.
-главная причина отставания франции -франция в начале 20 века была странной мелких собственников.преобладание аграрного населения и медленные темпы формирования широкого слоя покупателей массовых товаров-сказывались на развитии .
-банкиры предпочитали вкладывать деньги за рубежом к примеру в россии.такие вложения были более надёжными ,из чего следует ,что деньги уходили за рубеж ,и в производство практически ни чего не вкладывалось.
австро-венгрия
крупнейшая по населению и территории европы.
-многонациональное государство,но это ослабляло австро-венгерскую монархию.
-в австрийских и чешских землях начался процесс индустриализации ,в тоже время в сельскохозяйственных районах например (украинских,словацких,хорватских,румынских) была нищета.
-в отдельных районах еще сохранялись полуфеодальные отношения.
в связи с этим миллионы людей покидали империю из-за национальных притеснений и нищеты.
италия
встала на путь ускоренной индустриализации позднее чем остальные государства.производила 2,5% мировой промышленности.
-главная причина слабости италии то ,что она вывозила промышленные товары и сырье ,при чем в огромных количествах.
- сложились два региона: северный(быстрое развитие) и южный(бедный район)именно из-за южной италии люди устремились на поиски лучшей доли за океаном.
всё)