У Юлія Цезаря, як і у кожної людини, були позитивні та негативні риси характеру.
Розпочнемо із позитивних:
1) Розумний
Він був добре освіченим і багато читав. Його розум є однією з причин, чому він був таким успішним правителем. Цезар був одночасно виразним письменником і переконливим оратором. Коли він звертався до сенату або громадськості, римляни висвітлювали його кожне слово. Його критичний розум був надзвичайно корисним під час його військової кар'єри. Він планував і стратегічно випередив своїх супротивників.
Один з найкращих зразків інтелекту Цезаря можна побачити в битві при Алезії. Прагнучи завоювати Галлію (сучасну Францію), Цезар переслідував свого ворога в невеликому укріпленому місті під назвою Алезія. Замість того, щоб вичерпати свої ресурси і звільнити місто, він розпочинає облогу. Цезар добре знав, що його ворог посилає підкріплення, тому він зробив дві речі. По-перше, він побудував серію стін та ровів по місту. Таким чином, він міг контролювати галлів, що потрапили в пастку всередині міста. По окружності, він побудував ще одну серію периметрів. Звідти, він міг гати за підкріпленнями та захищати позицію римської армії.
2) Енергійний
Будучи правителем Галлії, Цезар зумів воювати впродовж семи років, а також написав серію з семи книг, що розповідали про його діяння. Протягом свого життя Цезар рухався без зупинки. Чи він воює, або просто відвідує римську провінцію – він постійно знаходився у стані руху.
Енергія Цезаря теж була свідченням його романтичних подвигів. Протягом свого життя він мав трьох дружин і кілька коханок.
3) Щедрий
Інтелект та енергія були не єдиними якостями, які зробили Цезаря лідером. Цезар вийшов із благородної, але бідної сім'ї. Попри те, що в майбутньому він став заможним, він ділився своїми коштами у благодійності. Одного разу, відвідавши поховання свого вірного воїна, він побачив, що воно було аж занадто примітивним. Він, за свої кошти, вшанував пам'ять товариша, пишною процесією.
Однак, у нього були присутні й негативні риси характеру:
1) Злопам’ятний
Коли Цезар був молодим, його викрали пірати. Весь час, коли він був у полоні, він поклявся піратам, що, коли він був звільнений, він розіпне їх усіх. Пірати просто сміялися, і вони примушували його читати їм вірші. Пізніше, коли заплатили викуп, Юлій дотримав свого слова і шукав піратів, розпинаючи кожного з них.
2) Жорстокий
Під час його битв у Галльських війнах, історик Плутарх стверджує, що Цезар «забив мільйон галлів і продав ще один мільйон в рабство».
3) Тиранічні амбіції
Після того як він рушив у Рим, а потім переміг Помпея та його союзників у Фарсалі, Цезар сам став іменуватися диктатором. Це, в основному, забезпечувало необмежені повноваження диктатора.
Наиболее глубокие корни западная цивилизация пустила на Североамериканском континенте. Ценности западной технократической цивилизации были усвоены и развиты в США. США начинали свой исторический путь как английская колония. Первые поселения британских колонистов появились в Северной Америке в начале XVII века. За ними последовали немцы, голландцы, французские гугеноты и т. д. К середине XVII века в северных колониях начали появляться города, в которых интенсивно развивалась промышленность и торговля. Однако в течение XVII-XVIII веков североамериканские колонии представляли собой по преимуществу аграрное общество. В сельском хозяйстве было занято 8/10 населения. Английские короли стремились установить за океаном феодальные отношения. Они раздавали земли своим приближенным, жаловали хартии, согласно которым землевладелец мог отдавать свои земли зависимым производителям. Феодализм не пустил глубоких корней на Североамериканском континенте. В превращенной форме наибольшее развитие он получил в южных колониях, где надолго утвердилось плантационное хозяйство, основанное на рабском труде. На севере же развивалось капиталистическое сельское хозяйство в виде фермерства. Этому огромные неосвоенные пространства земли. Беднейшие колонисты самовольно захватывали свободные земли и становились независимыми собственниками земли. По мере консолидации североамериканского общества, роста самосознания американского народа в Северной Америке начали развиваться сепаратистские тенденции. В 1775-1781 годах в Северной Америке происходила война за независимость. Эта война увенчалась успехом. В 1776 году была принята Декларация независимости. Американская Декларации независимости была одним из самых прогрессивных документов, отражающих мировоззрение просветителей. “Мы считаем следующие истины самоочевидными: что все люди созданы равными, что они наделены Создателем известными неотъемлемыми правами, среди которых право на жизнь, на свободу, на стремление к счастью; что с целью обеспечения этих прав, люди создают правительства, что когда любая форма правления становится разрушительной по отношению к этим целям, народ вправе изменить или упразднить ее”—говорится в этом документе, написанном великим американским просветителем Т. Джефферсоном. В 1787 году была принята Конституция Америки, а в 1791 —Билль о правах. Независимая Америка превратилась в демократическое федеративное государство, с динамично развивающейся экономикой. Высокие темпы развития позволили США в скором времени догнать, а затем и перегнать многие развитые капиталистические страны. В историографии закрепился термин “американское чудо”. Каковы же истоки “американского чуда”? Объясняя этот феномен, исследователи называют ряд факторов. Немецкий социолог и историк М. Вебер в работе “Протестантская этика и дух капитализма” интенсивное развитие капитализма в США связывает с особым духовным зарядом, который содержало учение английских протестантов-кальвинистов, переселившихся в Америку целыми общинами в результате преследования на родине правительством. Кальвинисты рассматривали всякий труд как богоугодное дело, осуществление божественного призвания. Успех в трудовой сфере, предпринимательской деятельности расценивался ими как показатель божественного покровительства. Не менее важную роль играли демократические традиции, которые принесли с собой английские колонисты. Эти традиции в результате Американской революции получили свое дальнейшее развитие. Распространенное в американском обществе ощущение свободы и больших возможностей для самореализации стали мощным фактором для активной хозяйственной деятельности. Реализации “американского чуда и то решение национального вопроса, которое осуществилось в США. США называют “этническим котлом”, в котором в результате взаимодействия различных культур, складывалась новая этническая общность — “американский народ”, ассимилирующий все богатство накопленного этими народами опыта.
У Юлія Цезаря, як і у кожної людини, були позитивні та негативні риси характеру.
Розпочнемо із позитивних:
1) Розумний
Він був добре освіченим і багато читав. Його розум є однією з причин, чому він був таким успішним правителем. Цезар був одночасно виразним письменником і переконливим оратором. Коли він звертався до сенату або громадськості, римляни висвітлювали його кожне слово. Його критичний розум був надзвичайно корисним під час його військової кар'єри. Він планував і стратегічно випередив своїх супротивників.
Один з найкращих зразків інтелекту Цезаря можна побачити в битві при Алезії. Прагнучи завоювати Галлію (сучасну Францію), Цезар переслідував свого ворога в невеликому укріпленому місті під назвою Алезія. Замість того, щоб вичерпати свої ресурси і звільнити місто, він розпочинає облогу. Цезар добре знав, що його ворог посилає підкріплення, тому він зробив дві речі. По-перше, він побудував серію стін та ровів по місту. Таким чином, він міг контролювати галлів, що потрапили в пастку всередині міста. По окружності, він побудував ще одну серію периметрів. Звідти, він міг гати за підкріпленнями та захищати позицію римської армії.
2) Енергійний
Будучи правителем Галлії, Цезар зумів воювати впродовж семи років, а також написав серію з семи книг, що розповідали про його діяння. Протягом свого життя Цезар рухався без зупинки. Чи він воює, або просто відвідує римську провінцію – він постійно знаходився у стані руху.
Енергія Цезаря теж була свідченням його романтичних подвигів. Протягом свого життя він мав трьох дружин і кілька коханок.
3) Щедрий
Інтелект та енергія були не єдиними якостями, які зробили Цезаря лідером. Цезар вийшов із благородної, але бідної сім'ї. Попри те, що в майбутньому він став заможним, він ділився своїми коштами у благодійності. Одного разу, відвідавши поховання свого вірного воїна, він побачив, що воно було аж занадто примітивним. Він, за свої кошти, вшанував пам'ять товариша, пишною процесією.
Однак, у нього були присутні й негативні риси характеру:
1) Злопам’ятний
Коли Цезар був молодим, його викрали пірати. Весь час, коли він був у полоні, він поклявся піратам, що, коли він був звільнений, він розіпне їх усіх. Пірати просто сміялися, і вони примушували його читати їм вірші. Пізніше, коли заплатили викуп, Юлій дотримав свого слова і шукав піратів, розпинаючи кожного з них.
2) Жорстокий
Під час його битв у Галльських війнах, історик Плутарх стверджує, що Цезар «забив мільйон галлів і продав ще один мільйон в рабство».
3) Тиранічні амбіції
Після того як він рушив у Рим, а потім переміг Помпея та його союзників у Фарсалі, Цезар сам став іменуватися диктатором. Це, в основному, забезпечувало необмежені повноваження диктатора.
Каковы же истоки “американского чуда”? Объясняя этот феномен, исследователи называют ряд факторов. Немецкий социолог и историк М. Вебер в работе “Протестантская этика и дух капитализма” интенсивное развитие капитализма в США связывает с особым духовным зарядом, который содержало учение английских протестантов-кальвинистов, переселившихся в Америку целыми общинами в результате преследования на родине правительством. Кальвинисты рассматривали всякий труд как богоугодное дело, осуществление божественного призвания. Успех в трудовой сфере, предпринимательской деятельности расценивался ими как показатель божественного покровительства. Не менее важную роль играли демократические традиции, которые принесли с собой английские колонисты. Эти традиции в результате Американской революции получили свое дальнейшее развитие. Распространенное в американском обществе ощущение свободы и больших возможностей для самореализации стали мощным фактором для активной хозяйственной деятельности. Реализации “американского чуда и то решение национального вопроса, которое осуществилось в США. США называют “этническим котлом”, в котором в результате взаимодействия различных культур, складывалась новая этническая общность — “американский народ”, ассимилирующий все богатство накопленного этими народами опыта.