Дайте відповіді на запитання. • Що передбачав новий принцип столонаслідування, запроваджений Ярославом Му-
дрим? • Як розпочалося правління Ярославовичів? + Яку роль у житті Київської держави
відіграли події 1068 р. на річці Альті? • Як розгорталася боротьба за київський стіл між
Ярославовичами, якими були її наслідки? Які проблеми обговорювали князі на Любець-
кому з'їзді? Назвіть наслідки цієї події.
• Щоб уникнути князівських усобиць у Київській державі, князь Ярослав Мудрий уклав заповіт, за яким кожен із його синів отримував уділ. Проте головним визнавався найстарший син Ярослава Ізяслав.
• Після смерті Ярослава Мудрого стали помітними ознаки політичної роздробленості Київської Русі. Державою управляли троє старших братів:
1) київський князь Ізяслав;
2) чернігівський князь Святослав;
3_ переяславський князь Всеволод.
1068 р. - поразка руських дружин у битві проти половців на р. Альті. Розпався тріумвірат Ярославичів й розгорілася міжусобна боротьба за київський престол.
1097 р. - Любецький з'їзд князів, на якому князі домовилися припинити міжусобиці й узаконили роздроблення Київської держави на окремі спадкові київські князівства.
• Про Альту не знаю .
• Боротьба за київський стіл між Ярославичами: 1073 р. брати посварилися. Святослав, заручившись підтримкою Всеволода (дуумвірат), пішов на Київ, вигнав Ізяслава і став великим Київським князем. Крім Києва керував і Чернігівським князівством, а в інших містах посадив своїх синів і племінників. Підтримка культури. Через три роки він помер; 1076 р. на княжий стіл повернувся Ізяслав, правив при підтримці Всеволода, якому віддав Чернігів; позбавив влади синів Святослава, які спричинили нову хвилю усобиць; 1078 р. — загибель Ізяслава у битві з Олегом Святославичем; наступних 15 років у Києві правив Всеволод, віддав Чернігів своєму синові Володимиру, який фактично вів усі збройні конфлікти замість великого князя . Всеволод — дуже освічена людина, суперечки залагоджував дипломатичним шляхом .
• Метою Любецького з'їзду було припинити ворожнечу між Святославичами та іншими князями, припинити міжусобні війни і разом стати проти загрози з боку Степу, проти половців. Князі казали:
" Для чого губимо руську землю, самі між собою влаштовуючи розбрат? "
Любецький з'їзд формально зафіксував перетворення одної суцільної держави на своєрідну конфедерацію напівнезалежних держав, які для полагодження спільних справ скликали княжі з'їзди. Любецький з'їзд вирішив також відбути спільний похід проти половців. Постанови з'їзду було закріплено спільною присягою присутніх князів. Однак з'їзд не зміг припинити княжі міжусобиці. Вони знову почалися одразу ж після його закінчення. Осліплення володимирським князем Давидом Ігоровичем зі згоди Святополка теребовлянського князя Василька Ростиславича привело до нової міжусобної війни. Для її припинення Володимир Мономах скликав Витичівський з'їзд.