Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.
Цезарь происходи из знатного, но обедневшего рода. Цезарь был образованным человеком. До нашего времени дошли написанные им книги о войнах, которые он вёл. Их автора отличает блестящее владение латинским языком. Цезарь славился своей приветливостью, учтивым обхождением, щедростью. Но была известна его всепоглощающая любовь к власти.
Испугавшись усиления власти Цезаря, римские аристократы, оптиматы обратились к Помпею с о защите. Узнав об этом, Цезарь двинулся из Галлии па Рим, перейдя реку Рубикон со словами «Жребий брошен!»
Рим встретил возвращение Цезаря ликованием. Ему была предложена пожизненная диктатура. Он также стал верховным понтификом. Цезарь заботился не только о благе государства, но и об укреплении своей власти. Ему воздавали божественные почести. Цезарь носил роскошные пурпурные одеяния и вёл себя как царь.
Почему возник заговор против Цезаря?
Потому что Цезарь вел себя как царь и заявлял: «Республика ничто, пустое имя без тела и облика». Это вызывало недовольство у сторонников республики. Был организован заговор, который возглавил Марк Юний Брут.
Цезарь был убит в мартовские иды 44 года до н.э.
Проанализируйте, чем отличается диктатура от демократического устройства республики.
Главное отличие демократии от диктатуры в том, что политический режим первого типа предполагает реальное влияние граждан страны на формирование органов власти и на принятие законов. При диктатуре граждане не могут воздействовать на решения, принимаемые властью, а все решения принимаются руководителем – диктатором, который обладает неограниченной властью.
Вспомните, каких древнегреческих ораторов вы знаете. На их примере и примере Цицерона рассмотрите, какую роль играли ораторы в античном обществе.
Я знаю древнегреческих философов – Демосфен, Перикл.
Почти все ораторы сделали прекрасную карьеру. Они были полководцами, чиновниками, политическими деятелями. Вклад ораторов в историю трудно переоценить. Благодаря их деятельности менялись правительства, начинались и прекращались войны, менялось направление внутренней и внешней политики. Цицерон оставил очень много литературных трудов. Внёс огромный вклад в философию.
Объяснение: Роман Мстиславич був сином Мстислава Ізяславовича, який дістав у спадщину від батька Володимир-Волинський.
Після смерті Ярослава Осмомисла волинський князь Роман Мстиславович, на за галицьких бояр, прийшов у Галич, проте не зміг там утвердитися, бо тривали значні суперечки і боротьбі боярських угруповань.
Тільки у 1199 р. після смерті Володимира Ярославича, останнього представника династії Ростиславовичів, Роману Мстиславовичу вдалося об’єднати під своєю владою Волинське і Галицьке князівства, утворивши могутню Галицько-Волинську державу, приборкавши свавільну боярську аристократію, спираючись на дрібним феодалів та міське населення.
Столицею нового князівства стало місто Галич і Роман перевів туди свій двір.
У внутрішній політиці Роман зосередив увагу на зміцненні своє влади й ослабленні влади бояр, здолав боярську опозицію, підпорядкував собі непокірні боярські угруповання, багатьох з бояр стратив або відправив на каторгу. Також ббав про авторитет княжої влади.
Утворення єдиної Галицько-Волинської держави мало велике значення. За Романа значно зміцніли князівські позиції і центральна влада. Було створено необхідні умови для розвитку сільського господарства, ремесел, промислів, торгівлі і так далі. Саме в Романа Мстиславовича шукав притулку імператор Візантії після захоплення Константинополя хрестоносцями.
Князь Роман був високоосвіченою людиною. Народ любив його за справедливість та чесність.
Роман здобув собі авторитет походами на половців у 1197-1198 pp., 1201 p., 1204 р. та литовців, які закінчилися перемогою. У 1204 р. одержав пропозицію Папи Римського в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його, але відмовився від цього.
У 1202 р. зміг оволодіти Києвом, об’єднавши під своєю владою всю Південно-Західну Русь. Кордони його держави проходили від Дніпра до Чорного моря і Дунаю, у її складі були землі сучасної Молдови й Північної Буковини. Він підніс міжнародний авторитет держави, бо в період феодального роздроблення всієї Європи створив єдину могутню державу, зав’язав рівноправні й дружні відносини з Візантійською і Німецькою імперіями. Галицько-Волинське князівство стало збирачем руських земель.
Цезарь происходи из знатного, но обедневшего рода. Цезарь был образованным человеком. До нашего времени дошли написанные им книги о войнах, которые он вёл. Их автора отличает блестящее владение латинским языком. Цезарь славился своей приветливостью, учтивым обхождением, щедростью. Но была известна его всепоглощающая любовь к власти.
Испугавшись усиления власти Цезаря, римские аристократы, оптиматы обратились к Помпею с о защите. Узнав об этом, Цезарь двинулся из Галлии па Рим, перейдя реку Рубикон со словами «Жребий брошен!»
Рим встретил возвращение Цезаря ликованием. Ему была предложена пожизненная диктатура. Он также стал верховным понтификом. Цезарь заботился не только о благе государства, но и об укреплении своей власти. Ему воздавали божественные почести. Цезарь носил роскошные пурпурные одеяния и вёл себя как царь.
Почему возник заговор против Цезаря?
Потому что Цезарь вел себя как царь и заявлял: «Республика ничто, пустое имя без тела и облика». Это вызывало недовольство у сторонников республики. Был организован заговор, который возглавил Марк Юний Брут.
Цезарь был убит в мартовские иды 44 года до н.э.
Проанализируйте, чем отличается диктатура от демократического устройства республики.
Главное отличие демократии от диктатуры в том, что политический режим первого типа предполагает реальное влияние граждан страны на формирование органов власти и на принятие законов. При диктатуре граждане не могут воздействовать на решения, принимаемые властью, а все решения принимаются руководителем – диктатором, который обладает неограниченной властью.
Вспомните, каких древнегреческих ораторов вы знаете. На их примере и примере Цицерона рассмотрите, какую роль играли ораторы в античном обществе.
Я знаю древнегреческих философов – Демосфен, Перикл.
Почти все ораторы сделали прекрасную карьеру. Они были полководцами, чиновниками, политическими деятелями. Вклад ораторов в историю трудно переоценить. Благодаря их деятельности менялись правительства, начинались и прекращались войны, менялось направление внутренней и внешней политики. Цицерон оставил очень много литературных трудов. Внёс огромный вклад в философию.
Объяснение: