Деякі історики оцінюють окупацію Рейнської зони як своєрідний Рубікон,перейшовши який А. Гітлер уже не міг мирно вирішувати довоєнні проблеми.Чи поділяєте Ви таку точку зору? Чи була можливість зупинити А. Гітлера без застосування зброї?
В умовах розпаду Австро-Угорської монархії 6 січня 1918 р. збори чеських депутатів австрійського рейхстагу та земських сеймів зажадали утворення суверенної, демократичної та соціально справедливої держави «в межах історичних чеських земель і своєї словацької парості».
Влітку 1918 р. Чехословацький національний комітет у Парижі, який очолював Томаш Масарик, було визнано Францією, а потім Великою Британією та США «першоосновою майбутнього чехословацького уряду». Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як держава була проголошена і створена. Зв’язок із цим комітетом установив Національний комітет у Празі, який об’єднав усі чеські політичні партії.
Подготовкой реформы занимались крупные помещики-крепостники. почему они вдруг согласились пойти на компромисс? в начале своего правления александр держал речь перед московским дворянством, в которой озвучил одну простую мысль: «лучше отменить крепостное право свыше, нежели дожидаться, как оно само собою станет отменяться снизу». его опасения были не напрасными. за первую четверть xix века было зарегистрировано 651 крестьянское волнение, за вторую четверть этого столетия - уже 1089 волнений, а за последнее десятилетие (1851 - 1860 гг.) - 1010, при этом 852 волнения пришлось на 1856-1860 годы. помещики предоставили александру более сотни проектов будущей реформы. те их них, которые владели имениями в нечерноземных губерниях, готовы были отпустить крестьян и дать им наделы. но эту землю должно было выкупить у них государство. помещики черноземной полосы хотели сохранить в своих руках как можно больше земли. но окончательный проект реформы составлялся под контролем государства в специально образованном секретном комитете. подложная воля
чехословакия
Объяснение:
В умовах розпаду Австро-Угорської монархії 6 січня 1918 р. збори чеських депутатів австрійського рейхстагу та земських сеймів зажадали утворення суверенної, демократичної та соціально справедливої держави «в межах історичних чеських земель і своєї словацької парості».
Влітку 1918 р. Чехословацький національний комітет у Парижі, який очолював Томаш Масарик, було визнано Францією, а потім Великою Британією та США «першоосновою майбутнього чехословацького уряду». Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як держава була проголошена і створена. Зв’язок із цим комітетом установив Національний комітет у Празі, який об’єднав усі чеські політичні партії.