Придушивши повстання у 493 до н. е., перська армія під командуванням полководця Мардонія навесні 492 переправилася через Геллеспонт для завоювання Греції, але після загибелі флоту (близько 300 кораблів) під час бурі поблизу Афона змушена була повернутися назад, обмежившись окупацієюФракії.Навесні 490 до н. е. перська армія під командуванням полководців Датіса й Артаферна направилася морським шляхом через острова Родос, Наксос і Делос до Евбеї і, захопивши її, висадилася на марафонський рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном (490 до н. е.). В якій афіняни та платейці під командуванням Мільтіада одержали вагому перемогу над персами.Протягом 10-річного перепочинку в Афінах з ініціативи вождя демократичної угруповання Фемістоклабув створений великий флот. Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. Персидське військо прорвалося через гірський прохід Фермопіли, який захищали греки під царя Леоніда, спустошили Беотію, Аттику та зруйнували Афіни.Однак у тому ж році перський флот зазнав тяжкої поразки біля острова Саламін. 479 до н. е. при Платеях було розгромлено сухопутне військо персів. У цей же час персидський флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок Греко-персидських воєн: перси змушені були очистити територію Греції, а греки перенесли військові дії в район Егейського моря та в Малу Азію.У 470-х роках до н. е. Союзна грецька армія під командуванням афінського полководця Кiмона, одержала кілька перемог, захопила узбережжя Фракії, ряд островів Егейського моря та Візантії і в 469 до н. е. завдала нищівної поразки персам у битві при гирлі р. Еврімедонт.Проте військові дії з тривалими перервами продовжувалися до 449 до н. е., коли в битві біля м. Саламін (на Кіпрі) греки одержали велику перемогу. Після цього з Персією був укладений, так званий, Каллієв мир (названий за іменем афінського уповноваженого), за яким Персія позбавлялась своїх володінь в Егейському морі, Геллеспонті та Босфорі і визнавала за полісами Малої Азії політичну незалежність.
В Православии крещение совершается над человеком в любом возрасте, начиная с новорождённых младенцев. Над младенцами крещение в Православной церкви совершается по вере родителей и восприемников — крёстных отцов и матерей. Они несут ответственность за христианское воспитание детей, ручаются за веру крещаемого и обязаны разделить труды родителей по его воспитанию. Младенца мужского пола из купели после крещения берёт на руки мужчина, а женского — женщина. Крёстными родителям не могут быть: монашествующие, родители в отношении собственных детей, супруги при крещении одного младенца, но состоящим в браке разрешается быть восприемниками разных детей одних и тех же родителей при условии, что их крещение совершается в разное время.
