- До положень, що характеризують розвиток освіти наприкінці 19 - на початку
20 ст., доберіть конкретні факти.
1. Створення низки вищих спеціальних навчальних закладів. 2. Рівень
ності в Україні був нижчим порівняно з європейським. ) 3. Відсутність вищ
навчальних закладів з українською мовою віше при

Черты, которые характеризуют общества Индии, Китая, Японии в 16-18 века сводятся к следующему:

• Государство было собственником всех земель в стране, так что завоеванные территории были частью земельного фонда, из которого раздавались наделы (джагиры), то есть земли держал джагирдар, но лишь временно.  

• Частная собственность также существовала, но у князей, которые платили дань, и у шейхов, которые имели небольшие владения, и мусульманские богословы.  

• Здесь существовала крепкая деревенская община и она платила налог государству

• Леса, пастбища, пустоши оставались в коллективном пользовании

• Общины занимались сельским хозяйством, ремеслом

• Общество делилось на 4 варны: брахманы, кшатрии, вайшьи, шудры. Каждая из этих варн включала множество каст.  

• Земли были и частными, и государственными (это земли, которые конфисковали у преступников, пастбища, земли императорского дома, земли, жалованные чиновникам, участки военных поселений) + должностные поля (их давали чиновникам на время службы)

• Также существовала деревенская община, которая состояла из 100 дворов, которые были разделены по 10 дворов. Каждая община возглавлялась старостой, а группы дворов – десятскими (они контролировали сбор налогов)

• Характерной чертой общины была круговая порука (повинности одного члена общины перекладывалась на других)

• Общество делилось на привилегированные (родственники императорской семьи, титулованная знать и шэньши (чиновники, сдавшие экзамен) и непривилегированные слои.  

• Вся земля находилась в собственности государства, а крестьяне и феодалы получали наделы во временное пользование

• Сильная деревенская община, имеющая самоуправление. Они были нацелены на уменьшение налогов и отмену трудовых повинностей, община контролировала уплату налогов, управляла внутренними делами и могла самостоятельно распоряжаться избыточными продуктами

• Сословная структура в СИ-НО-КО-СЁ (сюда входили воины, крестьяне, ремесленники, торговцы), а высшее положение в этой структуре занимал император, который был обожествлен и родовая знать. Еще одно высшее сословие – самураи.  

1968 р. Харківський обласний відділ у справах архітектури та будівництва замовив тодішньому ще Українському спеціальному науково-реставраційному виробничому управлінню проект реставрації Успенського собору з дзвіницею у Харкові. Роботу було доручено архітектору В. Корнєєвій та мистецтвознавцю М. Дегтярьову.

Перше знайомство з пам’яткою та піднятими, тоді ще нечисленними, документами та архівними матеріалами викликало подив: невже за зразок для будівництва пам’ятки, як повідомляли архівні джерела, взято церкву Св. Климента на П’ятницькій вулиці Москви?

Схожість композиційних задумів безперечна, але вирішення фасадів та деталі дуже різнилися. Собор – це прямокутний у плані двоповерховий об’єм, оформлений декором еклектичних форм зі „сліпими” вікнами, віконні рами яких встановлено врівень з площиною фасадних стін, слабкорельєфні лопатки, дрібні сухі членування наличників тощо .Зруйновані бані – три з них цоколями дещо підіймаються над покрівлею. В інтер’єрі будівля двоповерхова з пласкими у першому поверсі та центральній частині другого перекриттями.