До ть будь ласка. Дуже потрібно.
Урок узагальнення з курсу
1. Прочитайте текст , знайдіть недостовірні дані та виправте їх.
(наприклад: на поч. не X ст., а XVI-го, )
На початку X ст.. українці не мали власної держави. Українська земля була поділена
між Білорусією та Австро-Угорщиною. Становище українців було досить складним.
Українське суспільство поділялося на великі групи людей - соціальні стани. Були стани
привілейовані, а були і такі, які ніяких прав не мали, це селяни. Із заключенням
Берестейської унії у 1516 р. ті українські землі, які входили до Великого князівства
Литовського, увійшли до новоствореної держави — Речі Посполитої. Соціально-
національний та релігійний гніт українського народу посилився. Це стало причиною
виникнення козацтва. Козаками ставали уходники, селяни- втікачі, вони заселяли
територію Дикого поля, куди не досягала рука польського феодала. Їх укріплення
називалися Січчю. Перша козацька Січ була заснована Петром Сагайдачним у 1665р.
на о. Чортмолик. Згодом, в результаті козацько-селянських повстань під проводом Т.
Трясила та К. Косинського, 3 – під польської влади було звільнено чималу територію
та утворено козацьку державу Гетьманщину. Гетьманщина займала територію
Запорожжя, Поділля та Брацлавщини та за формою правління була монархією.
Головою держави був гетьман, він мав і найвищу законодавчу владу.
Козацька доба налічує чимало гетьманів. Серед них і Б. Хмельницький , що уклав
договір про протекторат із Туреччиною, і П. Дорошенко, якого називали «Сонцем
Руїни», і Іван Виговський, і Іван Сірко, що був організатором «доби героїчних походів»
1616-1620рр..
Славилась Гетьманщина відомими іменами та не довго... в середині XVIII ст.. за
наказом польського короля Стефана Баторія її було ліквідовано. Останнім гетьманом
України був Кирило Розумовський, ставленик польського короля.
Самодержавие представляет собой форму правления, которая характеризуется безграничным правлением монарха. По сути, самодержавие – тоже самое что и абсолютная монархия.
Являются ли понятия абсолютизм и самодержавие тождественным?В некотором смысле абсолютизм и самодержавие действительно являются тождественными понятиями, так как оба понятия означают неограниченное правление монарха или абсолютную монархию.
Чем отличался российский абсолютизм от западноевропейского?Западноевропейский абсолютизм отличался от российского тем, что имел другую социальную базу, и базой, на которую режим опирался – в России это было только дворянство, а в Европе – дворянство и буржуазия были равны для режима. В России как такового закона не существовало и режим на него не опирался, а абсолютизм в Европе опирался прежде всего на закон.
Какие объективные и субъективные факторы привели к утверждению абсолютизма в России именно в первой четверти 18 века?Объективные факторы: политическая практика, зависимость от монголов, реальная необходимость объединения русских земель под наиболее богатой и влиятельной землей, расширение земель, усиление роли государства в жизни общества. Субъективные: стремление разных царей и князей узурпировать власть, желание быть великим и иметь неограниченную власть.
Почему в России так связаны оказались процессы утверждения абсолютизма и политика меркантилизма?И абсолютизм, и меркантилизм ведут к централизации. В России централизация была обусловлена политической практикой, длительной зависимостью от восточной формы правления, патриархальность религии и геополитический фактор. Более того, страна была долго разобщена и централизация позволяла объединить страну.
Когда и связи с чем в России оформилась идеология абсолютизма? Что составляло ею основу?Идеология абсолютизма оформилась после избавления от монгольского ига, то есть с правления Ивана Грозного мы можем говорить об абсолютизме в стране. Основу составляла централизация, крепостной гнет, опричнина, укрепление и расширение социального неравенства.