Религия и мифология Древней Греции оказала огромное влияние на развитие культуры и искусства всего мира и положила начало бесчисленному множеству бытовых представлений о человеке, героях и богах.Древнегреческий божественный пантеон был основой развития общества не только Древней Греции и Рима, но и отображал историю и развитие одной из первых древних цивилизаций мира.Древнегреческие боги были во всем во всем подобны людям: добры, великодушны и милостивы, но в то же время мстительны и коварны. Человеческая жизнь неизбежно кончалась смертью, боги же были бессмертны и не знали границ в выполнении своих желаний. Боги и герои греческого мифотворчества были живыми и полнокровными существами, непосредственно общавшимися с простыми смертными, вступившими с ними, в любовные союзы своим любимцам и избранникам. И древние греки видели в богах существа, у которых все, свойственное человеку, проявлялось в более грандиозном и возвышенном виде.Мифология греков поражает своим разнообразием и красочностью. Яркие мифологические сюжеты Древней Греции отражены в архитектуре, скульптуре, настенной живописи, в предметах прикладного искусства.Первое поколение боговПервым богом был Хаос. Боги, появившиеся из Хаоса – это Гея (от греч. – земля), Никта (от греч. Ночь), Тартар (Бездна), Эреб (Мрак), Эрос (от греч. Любовь); боги, появившиеся от Геи – Уран (от греч. Небо) и Понт (внутреннее Море). Боги имели облик тех природных стихий, которые они воплощали.Второе поколение боговДети Геи (отцы – Уран, Понт и Тартар): Кето – владычица морских чудовищ Нерей – спокойное море Тавмант – морские чудеса Форкий – страж моря Эврибия – морская сила, титаны и титаниды. Дети Никты и Эреба: Гемера – День Гипнос – Сон Керы – несчастья Мойры – Судьба Мом – Злословие и Глупость Немезида – Возмездие Танатос – Смерть Эрида – Раздор Керы – Мщение Эфир – Воздух Апата – ОбманТитаны и титаниды: Титаны: Гиперион, Иапет, Кей, Криос, Кронос, Океан. Титаниды: Мнемозина, Рея, Тейя, Тефида, Феба, Фемида.Дети титанов (второе поколение титанов):Боги ОлимпаАид – бог подземного мира Аполлон – бог искусств и врачевания Арес – бог войны Артемида – богиня охоты Афина – богиня мудрости и войны Афродита – богиня любви и красоты Гера – богиня семейных уз Гермес – бог торговли, посланник Зевса Гестия – богиня домашнего очага Гефест – бог кузнечного дела Деметра – богиня плодородия Дионис – бог виноделия Зевс – верховный бог, бог неба и грома Посейдон – бог морей Боги и божества водной стихии Амфитрита – богиня моря, супруга Посейдона Лимнады – нимфы озёр и болот Наяды – нимфы родников, источников и рек Нереиды – морские нимфы Океан – персонификация мифологической мировой реки, омывающей Ойкумену Океаниды – дочери ОкеанаПонтПосейдон – бог морей Речные боги – боги рек сыновья, Океана и Тефиды Тефида – титанида, жена Океана, мать океанид Тритоны ТритонБоги смерти и подземного мираАид – бог подземного царства мёртвых Персефона – супруга Аида, богиня царства мёртвых, дочь Деметры Геката – богиня мрака, ночных видений и чародейств Керы – демоны смерти Танатос – бог смерти Гипнос – бог забвения, брат близнец Танатоса Эринии – богини местиМузыКаллиопа Клио Эрато Эвтерпа Мельпомена Полигимния Терпсихора Талия УранияГигантыАгрий Алкионей Гратион Ипполит Клитий Мимант Паллант Полибут Порфирион Тоон Эврит Энкелад ЭфиальтДругие богиНика – богиня победы Селена – богиня луны Эрот – бог любви Гименей – бог брака Ирида – богиня радуги Ата – богиня заблуждения, помрачения ума Апата – богиня обмана Фобос – божество страха, сын Ареса Деймос – бог ужаса, родной брат Фобоса Асклепий – бог врачевания Морфей – бог сновидений (поэтическое божество, сын Гипноса) Гимерот – бог плотской любви и любовного наслаждения Ананке – божество-воплощение неотвратимости, необходимости Алоэй – древнее божество обмолоченного боги (неперсонифицированные боги боги-"множества" по М. Гаспарову)Сатиры Нимфы Оры – три богини времён года и природного порядкаДругие божестваЧудовища Василиски Гарпии Грифоны Драконы Единороги Ехидна Кентавры (Центавры) Ламия Лернейская гидра Медуза Минотавр Немейский лев Пегас Пифон Сатиры Сирены Стимфалийские птицы Сфинкс Сцилла Тифон Фениксы Харибда Химера Цербер (Кербер) Эмпуза (Эмпуса)ГероиСмертные потомки бога и смертной женщины, реже – богини и смертного мужчины. Как правило, обладали исключительными (иногда сверхъестественными) физическими творческими дарованиями, иногда к прорицаниям и т. п.Ахилл Геракл Одиссей Персей Тесей Ясон Гектор
1]Будинок, де ріс Цезар, знаходився в Субурі — районі Рима, який мав репутацію неблагополучного[22]. У дитинстві він навчався грецької мови, літератури, риторики на дому. Практикувалися фізичні вправи, плавання, верхова їзда. Серед вчителів юного Гая відомий великий ритор Гніфон, який також був одним з вчителів Цицерона. Приблизно в 85 році до н. е. Цезар втратив батька[23]: за повідомленням Плінія Старшого, той помер, нахилившись, щоб надіти взуття[24]. Після смерті батька, Цезар фактично очолив все сімейство Юліїв, оскільки всі найближчі родичі-чоловіки, старші від нього, до того часу померли. Незабаром Гай заручився з Коссуцією, дівчиною з багатої сім'ї з стану вершників (за іншою версією, вони встигли одружитися).
2]Цезарь как администратор, обнаружив замечательный ораторский и литературный талант. Во всех своих проявлениях жизнь ключом била в этой удивительно одаренной личности, на всех поприщах совершил Юлий Цезарь дела, которые на каждом давали ему право на первые места, – и ни одному этому поприщу не отдавал он своих сил целиком, всегда и надо всем преобладал в Цезаре государственный человек: всегда имел он пред глазами свою великую цель – возродить свою родину, поднять в политическом, в военном и в умственном и нравственном отношении глубоко павшую латинскую нацию и еще глубже павшую родственную ей эллинскую. Только деятелю с личными дарованиями Цезаря и была доступна такая цель, если он и не достиг ее вполне, то сомнительно, было ли и возможно достигнуть большего, и во всяком случае Цезарь совершил столько, что больше его не сделал ни один человек.
Удивительны духовные дарования, какие проявил Юлий Цезарь. Он обладал не только твёрдым характером, но и в высшей степени проницательным умом, невозможно лучше, чем он, оценивать людей, находить для каждого место, на котором он мог приносить наибольшую пользу. Наблюдательность Цезаря была поразительна, благодаря ей он быстро ориентировался в самых трудных положениях
3]Гай Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докорінно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв.
Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором. До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії
4]Гая Юлія Цезаря внесла свої корективи в подальшу історію Римської держави. Насправді, форма республіки вже була застарілою для тодішніх суспільно-політичних реалій. Вона починала сама себе вичерпувати, імперія ж була новою сходинкою розвитку величної Середземноморської держави.
Цезар планував створення централізованих державних інститутів, особливої військової організації, нових соціальних структур, що виражали і підтримували нову монархію — Римську імперію. Звичайно, реформи Цезаря лише намітили шляхи формування основ імперії, її будівництво займе ще багато часу, але Цезар відчув і визначив загальний напрямок цього руху і тому може розглядатися як фундатор Римської імперії.
2]Диктатура Гая Юлія Цезаря — термін, що визначає поняття необмеженої у своїй компетенції одноосібної влади Гая Юлія Цезаря як імператора Римської республіки. ... Цезар усіляко намагався створити собі оточення, яке могло забезпечити йому відповідне правління диктатора та не допустити організації опозиції.
Кето – владычица морских чудовищ
Нерей – спокойное море
Тавмант – морские чудеса
Форкий – страж моря
Эврибия – морская сила, титаны и титаниды.
Дети Никты и Эреба:
Гемера – День
Гипнос – Сон
Керы – несчастья
Мойры – Судьба
Мом – Злословие и Глупость
Немезида – Возмездие
Танатос – Смерть
Эрида – Раздор
Керы – Мщение
Эфир – Воздух
Апата – ОбманТитаны и титаниды:
Титаны: Гиперион, Иапет, Кей, Криос, Кронос, Океан.
Титаниды: Мнемозина, Рея, Тейя, Тефида, Феба, Фемида.Дети титанов (второе поколение титанов):Боги ОлимпаАид – бог подземного мира
Аполлон – бог искусств и врачевания
Арес – бог войны
Артемида – богиня охоты
Афина – богиня мудрости и войны
Афродита – богиня любви и красоты
Гера – богиня семейных уз
Гермес – бог торговли, посланник Зевса
Гестия – богиня домашнего очага
Гефест – бог кузнечного дела
Деметра – богиня плодородия
Дионис – бог виноделия
Зевс – верховный бог, бог неба и грома
Посейдон – бог морей
Боги и божества водной стихии
Амфитрита – богиня моря, супруга Посейдона
Лимнады – нимфы озёр и болот
Наяды – нимфы родников, источников и рек
Нереиды – морские нимфы
Океан – персонификация мифологической мировой реки, омывающей Ойкумену
Океаниды – дочери ОкеанаПонтПосейдон – бог морей
Речные боги – боги рек сыновья, Океана и Тефиды
Тефида – титанида, жена Океана, мать океанид
Тритоны
ТритонБоги смерти и подземного мираАид – бог подземного царства мёртвых
Персефона – супруга Аида, богиня царства мёртвых, дочь Деметры
Геката – богиня мрака, ночных видений и чародейств
Керы – демоны смерти
Танатос – бог смерти
Гипнос – бог забвения, брат близнец Танатоса
Эринии – богини местиМузыКаллиопа
Клио
Эрато
Эвтерпа
Мельпомена
Полигимния
Терпсихора
Талия
УранияГигантыАгрий
Алкионей
Гратион
Ипполит
Клитий
Мимант
Паллант
Полибут
Порфирион
Тоон
Эврит
Энкелад
ЭфиальтДругие богиНика – богиня победы
Селена – богиня луны
Эрот – бог любви
Гименей – бог брака
Ирида – богиня радуги
Ата – богиня заблуждения, помрачения ума
Апата – богиня обмана
Фобос – божество страха, сын Ареса
Деймос – бог ужаса, родной брат Фобоса
Асклепий – бог врачевания
Морфей – бог сновидений (поэтическое божество, сын Гипноса)
Гимерот – бог плотской любви и любовного наслаждения
Ананке – божество-воплощение неотвратимости, необходимости
Алоэй – древнее божество обмолоченного боги (неперсонифицированные боги боги-"множества" по М. Гаспарову)Сатиры
Нимфы
Оры – три богини времён года и природного порядкаДругие божестваЧудовища
Василиски
Гарпии
Грифоны
Драконы
Единороги
Ехидна
Кентавры (Центавры)
Ламия
Лернейская гидра
Медуза
Минотавр
Немейский лев
Пегас
Пифон
Сатиры
Сирены
Стимфалийские птицы
Сфинкс
Сцилла
Тифон
Фениксы
Харибда
Химера
Цербер (Кербер)
Эмпуза (Эмпуса)ГероиСмертные потомки бога и смертной женщины, реже – богини и смертного мужчины. Как правило, обладали исключительными (иногда сверхъестественными) физическими творческими дарованиями, иногда к прорицаниям и т. п.Ахилл
Геракл
Одиссей
Персей
Тесей
Ясон
Гектор
1]Будинок, де ріс Цезар, знаходився в Субурі — районі Рима, який мав репутацію неблагополучного[22]. У дитинстві він навчався грецької мови, літератури, риторики на дому. Практикувалися фізичні вправи, плавання, верхова їзда. Серед вчителів юного Гая відомий великий ритор Гніфон, який також був одним з вчителів Цицерона. Приблизно в 85 році до н. е. Цезар втратив батька[23]: за повідомленням Плінія Старшого, той помер, нахилившись, щоб надіти взуття[24]. Після смерті батька, Цезар фактично очолив все сімейство Юліїв, оскільки всі найближчі родичі-чоловіки, старші від нього, до того часу померли. Незабаром Гай заручився з Коссуцією, дівчиною з багатої сім'ї з стану вершників (за іншою версією, вони встигли одружитися).
2]Цезарь как администратор, обнаружив замечательный ораторский и литературный талант. Во всех своих проявлениях жизнь ключом била в этой удивительно одаренной личности, на всех поприщах совершил Юлий Цезарь дела, которые на каждом давали ему право на первые места, – и ни одному этому поприщу не отдавал он своих сил целиком, всегда и надо всем преобладал в Цезаре государственный человек: всегда имел он пред глазами свою великую цель – возродить свою родину, поднять в политическом, в военном и в умственном и нравственном отношении глубоко павшую латинскую нацию и еще глубже павшую родственную ей эллинскую. Только деятелю с личными дарованиями Цезаря и была доступна такая цель, если он и не достиг ее вполне, то сомнительно, было ли и возможно достигнуть большего, и во всяком случае Цезарь совершил столько, что больше его не сделал ни один человек.
Удивительны духовные дарования, какие проявил Юлий Цезарь. Он обладал не только твёрдым характером, но и в высшей степени проницательным умом, невозможно лучше, чем он, оценивать людей, находить для каждого место, на котором он мог приносить наибольшую пользу. Наблюдательность Цезаря была поразительна, благодаря ей он быстро ориентировался в самых трудных положениях
3]Гай Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докорінно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв.
Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором. До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії
4]Гая Юлія Цезаря внесла свої корективи в подальшу історію Римської держави. Насправді, форма республіки вже була застарілою для тодішніх суспільно-політичних реалій. Вона починала сама себе вичерпувати, імперія ж була новою сходинкою розвитку величної Середземноморської держави.
Цезар планував створення централізованих державних інститутів, особливої військової організації, нових соціальних структур, що виражали і підтримували нову монархію — Римську імперію. Звичайно, реформи Цезаря лише намітили шляхи формування основ імперії, її будівництво займе ще багато часу, але Цезар відчув і визначив загальний напрямок цього руху і тому може розглядатися як фундатор Римської імперії.
2]Диктатура Гая Юлія Цезаря — термін, що визначає поняття необмеженої у своїй компетенції одноосібної влади Гая Юлія Цезаря як імператора Римської республіки. ... Цезар усіляко намагався створити собі оточення, яке могло забезпечити йому відповідне правління диктатора та не допустити організації опозиції.