До ть будь ласкаАльманах «Зоря» містив народні пісні, твори самих гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Головними ідеями творів були: засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;
уславлення народних ватажків — борців за національне і
соціальне визволення народу;українцями. «Русалка Дністровая» започаткувала нову українську національну літературу на західноукраїнських землях.
Видання альманаху стало своєрідним підсумком діяльності «Руської трійці». Через постійні утиски й переслідування гурток розпався. Альманах «Русалка Дністровая» залишався під забороною до 1848 р.
1. Виступаючи за заборону видання «Русалки Дністрової», представники галицького греко-католицького духовенства стверджували, що «нагадування про сумні історичні події, пов'язані з релігійним і політичним гнобленням, викликали б гіркі почуття...» Директор департаменту львівської поліції, висловлюючи причини відмови в дозволі на публікацію австрійської влади в краї, заявляв: «Досить клопоту нам завдають поляки, а ці шаленці намагаються відродити покладену до гробу русинську націю». Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке започаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху? Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визнання заслуг «Руської трійці»? Чому?
2. Девізом «Русалки Дністрової» автори обрали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху.
3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» «воскресити в новій силі руську славу, руську власть»?
4. У чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для розгортання західноукраїнського
національного відродження?
5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона «була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристику, спираючись на матеріал уроку. визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями розєднаний державними кордонами;заклик до українських патріотів боротися за об'єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.
Спроби видати альманах «Зоря» наразилися на спротив як австрійських урядовців, так і консервативних кіл греко-католицького духовенства. Видання було заборонено віденською і львівською цензурою.
Шукаючи можливості видання альманаху, члени «Руської трійці» вилучили твори, які своїм змістом найбільше непокоїли цензорів, і змінили його назву на «Русалка Дністровая». Потім Я. Головацький домовився зі своїми друзями, послідовниками ідей слов'янського відродження, про видання альманаху в Пешті (тодішній столиці Угорщини) накладом 1 тис. примірників. Поява «Русалки Дністрової» викликала незадоволення у Відні та Львові. Увесь наклад альманаху було конфісковано й знищено. Урятувати пощастило лише 200 екземплярів.
Поява «Русалки Дністрової» стала ключовою подією не лише в діяльності «Руської трійці», ай усього українського національного руху у Східній Галичині. За словами М. Шашкевича, альманах мав «воскресити в новій силі руську славу, руську власть». Своїм змістом він переконливо засвідчував відмінність галицьких русинів
Изяслав (в крещении Димитрий) родился в 1024г. Годы правления: 1054-1078 гг.
Его отец - великий князь Киевский Ярослав Мудрый, мать - шведская принцесса Ингегерда (в крещении Ирина). При жизни отца Изяслав получил Туровскую землю, а после смерти старшего брата Владимира в 1052 г. стал князем Новгородским.
В 1054 г. по завещанию отца Изяслав получил великое Киевское княжение, а его сын Мстислав – Новгород.
Правление Изяслава Ярославича происходило в союзе с братьями – Черниговским князем Святославом и переяславским князем Всеволодом. Они пересмотрели «Русскую правду» и приняли «Правду Ярославичей», учредили отдельные митрополии в княжествах. Историки назвали их систему триумвиратом Ярославичей. Также братья вместе в 1055 и 1060 гг. разгромили торков.
В 1064 г. князь Изяслав Ярославич отразил вторжение половцев. В 1067 г. киевский князь с братьями разорили г. Минск в отместку за ограбление Новгорода Всеславом Брячиславичем, Полоцким князем. И в том же году во время мирных переговоров Всеслав был схвачен и заточен в киевскую тюрьму.
В 1068 г. братья Ярославичи были побеждены половцами на р. Альте. Отказ Изяслава I Ярославича выдать оружие киевлянам для защиты от половцев вызвал народное восстание против него. Киевляне освободили Всеслава Брячиславича и провозгласили его своим князем, а Изяслав Ярославич был вынужден бежать в Польшу просить у своего племянника, князя Болеслава II.
В 1069 г. Изяслав I Ярославич вернулся в Киев с польским войском и вернул себе престол, учинив расправу над виновниками своего изгнания.
В 1073 г. младшие братья, Святослав и Всеволод, вступили в заговор против киевского князя Изяслава, в результате чего в 1075 г. Изяслав снова бежал в Польшу, а Святослав Черниговский захватил киевский престол.
Но Изяслав I Ярославич был изгнан и из Польши, т.к. польский князь вступил в союз со Святославом и Всеволодом. Тогда Изяслав отправился в Германию за к императору Генриху IV, но и там получил отказ.
Скитания Изяслава закончились в 1076 г., когда внезапно умер Святослав Ярославич, и он снова вернул себе власть. А Всеволод, помирившись с братом, удалился в Чернигов в 1077 г.
В 1078 г. против Изяслава и Всеволода Ярославичей восстали их племянники, тмутараканский князь Олег Святославич и князь-изгой Борис Вячеславич. В битве на Нежатеной Ниве за Черниговское княжество Олег бежал, Борис был убит. Ярославичи победили, но Изяслав от полученной раны умер. Гибель Изяслава и Бориса упоминается в «Слове о полку Игореве».
Похоронен Изяслав I Ярославич в соборе Святой Софии в Киеве.
Во время княжения Изяслава был построен Димитровский монастырь в Киеве, выделена земля для Киево-Печерского монастыря.
Князь Изяслав был женат на дочери польского короля Мешко II Ламберта, Гертруде (в крещении Елена).
Дети: Ярополк (князь Волынский и Туровский), Святополк II Изяславич (князь Полоцкий, Новгородский, Туровский, а затем и великий Киевский), Мстислав (князь Новгородский).
1. Установіть хронологічну послідовність подій: вихід друком «Русалки Дністрової»;
створення освітнього «Товариства галицьких греко- католицьких священиків»
у Перемишлі; початок діяльності «Руської трійці» у Львові.
2. Проілюструйте подані твердження, що характеризують євціально-економічне стано-
нище в західноукраїнських землях у першій половині 19 ст.у конкретними фактами.
3 1. Прагнення уряду перетворити західноукраїнські землі на ринок збуту і джере-
ло сировини. М 2. Гальмування урядом розвитку промисловості. 3 3. Посилення
визиеку селян. У) 4. Пасивний опір та гострі соціальні протести селян.
3. Дайте відповіді на залитання: М 1. Заяких обставин греко-католицьке духівництво
перебрало керівництво українцями на Галичині? 1 2. Якою буда роль греко-католи-
шького духівництва в національному відродженні українців? М 3. Що характерне
для економічного становиша західноукраїнських земель? 1) 4. З якими подіями та
постатями пов'язана перша хвиля національного відродження в Галичині та Закар-
патті?
4. Доберіть до імен історичних постатей їхні стислі характеристики: а) М. Шашке-
вич; б). Базилович; в) Л. Кобилиця; г) О. Духнович; д) М. Лучкай.
1. Засновник і керівник першого в Галичині освітнього товариства греко-католиць-
ких священиків, автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови.
2. Закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду.». 3. Автор шести-
томної «Історії карпатських русинів». 4, Автор першої наукової праці з історі
Закарпаття - «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича». 5. Організатор і
лідер «Руської трійці», співавтор і єпіввидавець «Русалки Дністрової». 8. Очільник
селянського руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст.
5. Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху,
І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були дале-
ко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український
до нового життя, духовного і громадського, Доведіть слушнієть думки 1. Франка
уривками з джерел та конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».