В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
tanechkamaksim1
tanechkamaksim1
20.04.2020 09:39 •  История

До іть дуже надо 1. Порівняйте розвиток національно-визвольного руху в Італії у 20-30-х рр. та наприкінці 30-х - у 40-х рр. XlX ст.
2. Об'єднайтеся в малі групи та обговоріть, у чому було спільне й відмінне в розгортанні національних рухів у Німеччині й Італії та на українських землях.
3. У 1831 р. німецький письменник Йоганн Вірт писав, що "Німеччину розривають на частини, вона знекровлена, попрана, сплюндрована. Вона викреслена зі списку європейських держав і віддана на посміховисько іноземцям... Нещастя нашої вітчизни одночасно є прокляттям для всієї Європи". Поясніть, як ви розумієте цей вислів письменника. Чому роздробленість Німеччини була прокляття для Європи?

Показать ответ
Ответ:
влада415
влада415
16.09.2020 01:12

Государственный строй в России XVII века представлял собой сословно-представительную монархию, в которой сочетались феодализм (поместное войско, боярские вотчины) и централизованная государственная бюрократия (приказная система). Этот строй оставался в сути своей неизменным со времён Ивана Грозного, который и учредил основы этого государственного строя, до Петра I, который создал новое государство - Империю. Однако в Смутное время учреждения этой монархии, номинально продолжая существовать, практически не работали: например, Земский собор не созывался, работа приказной системы была блокирована при Семибоярщине в результате осады Москвы народным ополчением. Строй был тот же самый, просто не работал из-за кризиса в государстве.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Shkolaetopolniyad
Shkolaetopolniyad
03.09.2022 12:44

У лютому 1943 року в покарання за те, що жителі села до продуктами місцевим партизанам, нацисти взяли близько ста заручників з числа жителів села, маючи намір їх розстріляти.

У той час на Чернігівщині діяло досить велике Партизанське з'єднання під командуванням першого секретаря Чернігівського обкому Федорова. Федоров з 16 січня перебував у Москві, і командування прийняв його перший заступник Микола Попудренко.

Дізнавшись про взяття заручників, партизани стали наполягати на їх звільненні, тим більше що у деяких з них заарештували родичів. У селищі розміщувався невеликий гарнізон, трохи менше 100 чоловік. Переважно угорців.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота