Перша була призначена на 1928–1933 роки. директиву про її складання ухвалив xv з'їзд вкп(б) у 1927. це мала бути п'ятирічка прискореної індустріалізації срср, навколо її змісту точилася спочатку велика політична боротьба між сталіним і троцьким. щойно у квітні 1929 xvi конференція вкп(б) ухвалила остаточний план п'ятирічки, а ще тривала боротьба за розміщення промисловості; держплан срср обстоював розбудову коштом україни урало-кузнецького комбінату, а держплан урср економічно обґрунтовував доцільність розвитку промисловості головне в україні. 15 травня 1930 цк вкп(б) вирішив справу на користь уралу й кузбасу. зміст п'ятирічки було відповідно змінено. перша п'ятирічка також не передбачала примусово прискореної колективізації сільського господарства та такої кількості експорту сільсько-господарської продукції, яка виявилася потрібною для оплати імпорту машин і обладнання у зв'язку зі світовою аграрною й фінансовою кризою.під час виконання першої п'ятирічки, крім сільського господарства, виникла паливна криза, велика нестача металів, криза на транспорті. п'ятирічний план повністю виконаний не був. проте, було збудовано близько 1 500 нових промислових підприємств, у тому числі близько 400 в україні; машини імпортовано переважно з-за кордону. крім урало-кузнецького метало-вугільного комбінату, у центральній росії розбудовано нову машинобудівну та військову промисловість, а в україні — дніпрогес та інші електростанції, тракторне (з конвеєра хтз зійшов перший трактор), комбайнове та гірниче машинобудування. будівництво нових заводів вивело україну на рівень великих індустріальних країн європи, її промисловий потенціал у 1940 році у сім разів перевищував показник 1913 року. загалом, протягом першої п'ятирічки створилася радянська економічна система у такій формі, у якій вона зберігалася до 1991 року.виконання першої п'ятирічки, що відбувалося коштом споживання населення, і одночасна суцільна колективізація викликали в україні голодову катастрофу 1932−1933 і тривале та різке зниження життєвого стандарту.
