Объяснение:Індська або Хараппська цивілізація — третя за часом появи давньосхідна цивілізація бронзи[1], після єгипетської і месопотамської[* 1]. З усіх трьох вона займала найбільшу площу[2]. Проте Єгипет і Месопотамія проіснували як держави набагато довше. Індська цивілізація відносно швидко занепала, мавши розквіт між 2600-1900 роками до нашої ери.
Ареал цивілізації
Хараппська цивілізація розвивалася в долині річки Інд в 3300-1300 роках до нашої ери[3]. Найбільш значні центри — Ракхігархі (350 га), Мохенджо-Даро (300 га)[4], Хараппа (150 га), Лотхал (60 га) і Дхолавіра — 47 гектарів.[5]. Населення в роки розквіту складало близько 5 мільйонів осіб. Зрілий період розвитку Індської цивілізації тривав з 2600 до 1900 років до нашої ери. Простягалася на територіях нинішніх Афганістану, Пакистану і Північно-Західної Індії.
Объяснение:Індська або Хараппська цивілізація — третя за часом появи давньосхідна цивілізація бронзи[1], після єгипетської і месопотамської[* 1]. З усіх трьох вона займала найбільшу площу[2]. Проте Єгипет і Месопотамія проіснували як держави набагато довше. Індська цивілізація відносно швидко занепала, мавши розквіт між 2600-1900 роками до нашої ери.
Ареал цивілізації
Хараппська цивілізація розвивалася в долині річки Інд в 3300-1300 роках до нашої ери[3]. Найбільш значні центри — Ракхігархі (350 га), Мохенджо-Даро (300 га)[4], Хараппа (150 га), Лотхал (60 га) і Дхолавіра — 47 гектарів.[5]. Населення в роки розквіту складало близько 5 мільйонів осіб. Зрілий період розвитку Індської цивілізації тривав з 2600 до 1900 років до нашої ери. Простягалася на територіях нинішніх Афганістану, Пакистану і Північно-Західної Індії.