Розпад французької колоніальної імперії вже почався під час Другої світової війни, коли різні частини імперії були окуповані іншими країнами (Японія окупувала Індокитай, Велика Британія — Сирію та Ліван, американці з англійцями — Марокко і Алжир, Німеччина — Туніс). Після 1945 всі території повернулися до Франції, але Франція незабаром взяла участь у довгій й кривавій війні в Індокитаї. Він вийшов з-під влади з поразкою і виводом французьких військ в 1954 році. Незабаром спалахнула інша війна — цього разу за незалежність Алжиру. Конфлікт був вельми символічним, так як Алжир був найстарішою французькою колонією. В Алжирі мешкало багато європейських поселенців (П'є-нуар), які були змушені тікати з Алжиру. Франкоалжирці і харкіс воювали на боці Франції, але були залишені без до пізніше, коли французькі війська покинули країну в 1962 р. і тому зазнали репатріації.
Французький союз був замінена на Французьку Спільноту через прийняття нової Конституції в 1958 році. Яка була скасована у 1960 року через те що більшість французьких колоній в Африці оголосили незалежність у цьому році. Рік відомий як «Рік Африки».
Франция. Бурбоны добились престола в Испании, но в Европе ничего особо не получили.
Австрия. Она резко усилилась в начале века после войны с Османской империей и войны за австрийское наследство. К Австрии была присоединена территория современной Бельгии, юг Италии, Сардиния, Мантуя, Венгрия, а к концу века еще и часть территории Речи Посполитой, от Кракова до Тернополя.
Великобритания. Ей больше всех везло, они захватили Гибралтар и Менорку у Испании, а также расшили свои владения в колониях, как в Канаде, так и в Карибском бассейне (остров Сент-Китс).
Пруссия. Фридрих ІІ хотел завладеть Саксонией, чтобы обменять её на Чехию (Богемию), посадить своего брата Генриха на герцогский престол Курляндии и поставить Польшу в вассальную зависимость от Пруссии.
Россия. Правительство Елизаветы Петровны стремилось приостановить опасную экспансию Пруссии в Прибалтике, расширить
границы в сторону Польши, имея в виду соединить торговые пути Балтийского и Чёрного морей, Польшу же компенсировать за счёт Пруссии;
Розпад французької колоніальної імперії вже почався під час Другої світової війни, коли різні частини імперії були окуповані іншими країнами (Японія окупувала Індокитай, Велика Британія — Сирію та Ліван, американці з англійцями — Марокко і Алжир, Німеччина — Туніс). Після 1945 всі території повернулися до Франції, але Франція незабаром взяла участь у довгій й кривавій війні в Індокитаї. Він вийшов з-під влади з поразкою і виводом французьких військ в 1954 році. Незабаром спалахнула інша війна — цього разу за незалежність Алжиру. Конфлікт був вельми символічним, так як Алжир був найстарішою французькою колонією. В Алжирі мешкало багато європейських поселенців (П'є-нуар), які були змушені тікати з Алжиру. Франкоалжирці і харкіс воювали на боці Франції, але були залишені без до пізніше, коли французькі війська покинули країну в 1962 р. і тому зазнали репатріації.
Французький союз був замінена на Французьку Спільноту через прийняття нової Конституції в 1958 році. Яка була скасована у 1960 року через те що більшість французьких колоній в Африці оголосили незалежність у цьому році. Рік відомий як «Рік Африки».
По странам расклад такой:
Франция. Бурбоны добились престола в Испании, но в Европе ничего особо не получили.
Австрия. Она резко усилилась в начале века после войны с Османской империей и войны за австрийское наследство. К Австрии была присоединена территория современной Бельгии, юг Италии, Сардиния, Мантуя, Венгрия, а к концу века еще и часть территории Речи Посполитой, от Кракова до Тернополя.
Великобритания. Ей больше всех везло, они захватили Гибралтар и Менорку у Испании, а также расшили свои владения в колониях, как в Канаде, так и в Карибском бассейне (остров Сент-Китс).
Пруссия. Фридрих ІІ хотел завладеть Саксонией, чтобы обменять её на Чехию (Богемию), посадить своего брата Генриха на герцогский престол Курляндии и поставить Польшу в вассальную зависимость от Пруссии.
Россия. Правительство Елизаветы Петровны стремилось приостановить опасную экспансию Пруссии в Прибалтике, расширить
границы в сторону Польши, имея в виду соединить торговые пути Балтийского и Чёрного морей, Польшу же компенсировать за счёт Пруссии;