Дуже до ть будь ласка
Прочитайте фрагмент історичного джерела. 1. Як автор документа пояснював причини переселення українських селян у степові землі Сірого Клину? 2. У чому полягала суть переселенської політики російського уряду?
З розповіді землеміра М. Бондаренка про українських переселенців Сірого Клину: «Сам Омськ виглядає як московське місто, але базар і ярмарок балакають українською мовою... Бажання московського уряду "розпорошити" українців і розчинити їх поміж росіянами розбилось почасти об небажання росіян селитися в степах. Коли прийде українець місце під оселю, його запитують:"А куди б ти хотів переселитись?"-"Та так, щоб хліб можна їсти", - відповідав українець. Коли ж росіянину поставити подібне питання, той почне вимагати, щоб і ліс був, і вода, та й від міста близько або від залізниці...
Розраховував московський уряд також на білорусинів як на обрусителів. Хоч план уряду з Петербурга не виконувався, як правило, але був виняток, де справді населяли село по плану. Людність такого села за національностями виглядала так: 40 % українців, 30 % росіян і 30 % білорусинів. 30 % росіян і 30 % білорусинів створять більшість, але на практиці вийшло інакше, бо білорусини відразу ставали на бік українців. Вони й старались як у мові, так і у всьому іншому бути подібними на справжніх українців. Селився кожен коло своїх земляків, і вже по зовнішньому вигляду можна було пізнати, хто яку частину села населяв, причому білорусини селилися разом з українцями, обмазували свої хати білою глиною й ходили до спільних колодязів з журавлями по воду...
Про місцевість на південь від залізниці - Акмолінська область, Семипалатинська й ін. та й про Зелений Клин можна з певністю сказати, що якби туди привезли сонного чоловіка й коли б він прокинувся десь в середині, скажімо, Акмолінської області, то він би думав, що знаходиться в Україні, і якби його щось і вразило, то лише заможність селян, хліборобські машини по дворах та великі відстані від села до села. Зрештою Україну скопійовано точно...»
Развитие культуры в 17 в. определяли две тенденции. Первая состояла в том, что культура становилась более светской как по формам и жанрам, так и по содержанию. Вторая — в преодолении этнической замкнутости, восприятии достижений Западной Европы, славянских народов, православного Востока.
Грамотность и книжность выходят далеко за пределы монастырей и архиерейских домов, становятся достоянием широких слоев дворянства и горожан. Огромную роль в распространении книжности сыграл Московский Печатный двор, превратившийся в крупнейшее полиграфическое предприятие, выпускавшее большими тиражами многие десятки книг и брошюр, находивших сбыт во всех концах России. В основном это была духовная литература, предназначенная для мирян, а также учебники. Продолжалась и традиция рукописных книг. Теперь это были многочисленные сборники, составляемые и переписываемые любителями из знати, горожан, приказных людей.
Вот некоторые секвейны:
1.Маленький принц.
2.Загадочный, любознательный.
3.Размышлял, желал, мечтал.
4.Маленький принц мечтал вырастить розу
Горький
Скромный, чуткий, великий
Мечтал, верил, надеялся, любил
Великий писатель земли Русской, оставивший нам бессмертные творения: великолепные рассказы, романы, пьесы, сказки, очерки…
V. Вывод. Игра «Сенквейн».
1 существительное
Толерантность
2 прилагательных
уважительное
различное
3
глагола
признавать
защищать
сохранять
Фраза из 4 слов
Право человека быть разным
Вывод
Закон