Дуже дякую 1.Яка з названих збройних формацій, що діяла на теренах України у 1919 р.ішла на співпрацю з білогвардійськими військами генерала А. Денікіна?A)Армія УНР;Б) Українська Галицька Армія;В) Робітничо-селянська Червона Армія;Г )Повстанська армія Н. Махна,2.На які території не поширювалася влада УЦР відповідно до проголошеного III Універсалу?А)Донбас;Б) Крим;В)Волинь;Г)Поділля.3. Яка подія стала свідченням про патріотизм і самовідданість української молодi у боротьбі з агресією Радянської Росії проти УНР?А)бій на горі Маківка;Б)бій під Крутами;В) бій під Мотовилівкою;Г) бій на горі Лисоня.4. Однією з причин падіння Української Центральної Ради (УЦР) була:А) відмова УЦР від виконання умов Брест-Литовського мирного договору;Б) втрата УЦР підтримки серед широких верств населення;В) реалізація УЦР аграрної реформи та передання всієї землі селянам;Г) відкрита підтримка УЦР селянських виступів і робітничих страйків.5. Яка подія за межами України сприяла падінню режиму гетьмана П. Скоропадського?А)прихід більшовиків до влади в Росії;Б) Листопадова революція в Німеччині;В) відкриття Паризької мирної конференції;Г)підписання Брестського миру між Радянською Росією і країнами Четвертного союзу.
Итоги войны
16 мая 1812 года заключён Бухарестский мирный договор.
К России переходила восточная часть Молдавского княжества — территория Пруто-Днестровского междуречья, получившая затем статус Бессарабской области.
Граница в Европе переносилась с реки Днестр на Прут до его соединения с Дунаем, обеспечивалась свобода русского торгового судоходства по этой реке.
Дунайские княжества возвращались Турции, но подтверждалась их автономия, дарованная на основе Кючук-Кайнарджийского (1774) и Ясского (1791) мирных договоров.
Сербии предоставлялась внутренняя автономия и право сербским чиновникам собирать налоги в пользу султана.
В Закавказье Турция признала расширение русских владений, но ей возвращалась крепость Анапа.
Объяснение:
Объяснение:
Консисто́рія (від лат. consistorium — «місце зборів, рада») — термін, що має кілька значень.
У Православній церкві — установа з церковно-адміністративними й судовими функціями при архієреї з управління єпархією;
У Римсько-католицькій церкві та у Греко-католицькій церкві — особлива нарада кардинальської колегії при папі римському, як правило, для призначенням нових кардиналів, а також організація при місцевій єпархії;
У протестантизмі — церковно-адміністративний орган;
У Стародавньому Римі і Візантії — рада при імператорі.