Е...Ліквідувати Українську Раду народного господарства. Визнати за необхідне ліквідувати Ради народного господарства економічних районів УРСР» — це рішення засвідчило
Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].
Кирилл и Мефодий происходили из византийского города Фессалоники . Их отец по имени Лев, «хорошего рода и богатый», был друнгарием, то есть офицером, при стратиге (военном и гражданском губернаторе)фермы Фессалоники. В семье было семь сыновей, причём Мефодий (исследователям не известно было ли это имя крещальным или дано при постриге) — старший, а Константин (Кирилл) — младший из них.Согласно наиболее распространенной в науке версии, Кирилл и Мефодий были греческого происхождения. В XIX веке некоторые славянские ученые отстаивали их славянское происхождение, основываясь на прекрасном владении ими славянским языком — обстоятельство, которое современные учёные считают недостаточным для суждения об этничности. Болгарская традиция называет братьев болгарами (к которым до ХХ в. причислялись и македонские славяне), опираясь в частности на проложное житие Кирилла (в поздней редакции), где сказано, что он «родомъ съи блъгаринь от солѹна града»; эту идею охотно поддерживают современные болгарские учёные.Фессалоники, в которых родились братья, был двуязычным городом.
Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].