Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
ответ:Из самых, извините за слово, «распопсованных» в народе рыцарских орденов именно Тевтонскому ордену крайне не свезло в качество мифологизации. Взять, к примеру, тамплиеров. О! Там мистика, там история предательства, там художественные вымыслы высокой пробы и с изрядной долей трагизма. А тевтонцы? А тевтонцы – «псы-рыцари». По крайней мере в нашем советском и постсоветском миросозерцании они именно так и просматриваются сквозь завесу интерпретаций исторического, процесса. А почему, собственно, они «псы»? Тому есть несколько причин.
Объяснение:
Из самых, извините за слово, «распопсованных» в народе рыцарских орденов именно Тевтонскому ордену крайне не свезло в качество мифологизации. Взять, к примеру, тамплиеров. О! Там мистика, там история предательства, там художественные вымыслы высокой пробы и с изрядной долей трагизма. А тевтонцы? А тевтонцы – «псы-рыцари». По крайней мере в нашем советском и постсоветском миросозерцании они именно так и просматриваются сквозь завесу интерпретаций исторического, процесса. А почему, собственно, они «псы»?
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
ответ:Из самых, извините за слово, «распопсованных» в народе рыцарских орденов именно Тевтонскому ордену крайне не свезло в качество мифологизации. Взять, к примеру, тамплиеров. О! Там мистика, там история предательства, там художественные вымыслы высокой пробы и с изрядной долей трагизма. А тевтонцы? А тевтонцы – «псы-рыцари». По крайней мере в нашем советском и постсоветском миросозерцании они именно так и просматриваются сквозь завесу интерпретаций исторического, процесса. А почему, собственно, они «псы»? Тому есть несколько причин.
Объяснение:
Из самых, извините за слово, «распопсованных» в народе рыцарских орденов именно Тевтонскому ордену крайне не свезло в качество мифологизации. Взять, к примеру, тамплиеров. О! Там мистика, там история предательства, там художественные вымыслы высокой пробы и с изрядной долей трагизма. А тевтонцы? А тевтонцы – «псы-рыцари». По крайней мере в нашем советском и постсоветском миросозерцании они именно так и просматриваются сквозь завесу интерпретаций исторического, процесса. А почему, собственно, они «псы»?