Потрапивши на Запорізьку Січ, я почав шукати козаків. Ходячи по Січі, я усе ж таки знайшов табір козаків, як раз таки у них був обід. Козаки гарні хлопці, нагодували мене, і вирішили показати своїх коней, і місце де живе сам отаман, можливо навіть познайомитись з ним. У хлопців дуже гарна збруя, яка дасть відсіч будь якому ворогу. Казак Орел навіть навчив меня справлятися з шаблею, а казак Мед допоміг зробити мені справжнього козацького чубу "Оселедця". День минав дуже швидко, і під вечір я вже повинен був вернутися у справжній час.