1) проведено укрепление вооруженных сил страны. Ядро армии теперь составляло дворянское ополчение, которое должно было стать опорой власти самодержца;
2) составлено Уложение о службе, согласно которому дворянин мог служить с 15 лет, служба передавалась при этом по наследству;
3) в 1550 г. было создано постоянное стрелецкое войско, которое в конце XVI в. являлось мощной боевой силой Российского государства.
Судебная реформа
В 1550 г. был издан «Судебник» – свод законов, предусматривающих усиление централизованной власти.
Церковная реформа
Перемены, связанные с централизацией государства, отразили решения созванного в 1551 г. по инициативе царя и митрополита Собора русской церкви.
Его назвали Стоглавом, так как его решения были сформулированы в 100 главах.
Стоглавый собор: 1) оформил общерусский список святых;
2) проверил церковные книги;
3) унифицировал богослужение и все церковные обряды.
Реформа центрального и местного управления (губная реформа)
Она была проведена в середине 1550-х гг., в соответствии с ней власть на местах переходила к губным и земским старостам.
В целом реформы Ивана Грозного, проведенные в 1550-е гг укреплению процесса централизации Российского государства, были направлены на усиление власти царя.
Торгівля була важливою галуззю економічного розвитку Київської Русі. У свій час у вітчизняній історіографії домінувала переоцінка торговельного фактора. В.Й.Ключевський, С.М. Середонін і ряд інших істориків висунули положення про те, що східнослов'янські міста виникли переважно завдяки торгівлі зі Сходом. Історики - норманісти стверджували пріоритет скандинавів у заснуванні міст на Русі - їх заходом уздовж Дніпровського басейну виникали укріплені табори, які швидко стали центрами обмінної торгівлі.
Головними партнерами міжнародної торгівлі Русі УІІІ -Хет. були країни Арабського Сходу,Хозарія,Волзька Булгарія, а також Візантія. Ібн Хаукаль, Ібн Хордадбех, ал Істархі, ал Масуді /автори ІХ-Х ст./ підтверджують не тільки участь руських купців у східній торгівлі, але й наводять дані про характер торгівлі, про шляхи, які зв'язували Русь з іншими народами, про товари, які продавали.
Военная реформа:
1) проведено укрепление вооруженных сил страны. Ядро армии теперь составляло дворянское ополчение, которое должно было стать опорой власти самодержца;
2) составлено Уложение о службе, согласно которому дворянин мог служить с 15 лет, служба передавалась при этом по наследству;
3) в 1550 г. было создано постоянное стрелецкое войско, которое в конце XVI в. являлось мощной боевой силой Российского государства.
Судебная реформа
В 1550 г. был издан «Судебник» – свод законов, предусматривающих усиление централизованной власти.
Церковная реформа
Перемены, связанные с централизацией государства, отразили решения созванного в 1551 г. по инициативе царя и митрополита Собора русской церкви.
Его назвали Стоглавом, так как его решения были сформулированы в 100 главах.
Стоглавый собор: 1) оформил общерусский список святых;
2) проверил церковные книги;
3) унифицировал богослужение и все церковные обряды.
Реформа центрального и местного управления (губная реформа)
Она была проведена в середине 1550-х гг., в соответствии с ней власть на местах переходила к губным и земским старостам.
В целом реформы Ивана Грозного, проведенные в 1550-е гг укреплению процесса централизации Российского государства, были направлены на усиление власти царя.
Торгівля була важливою галуззю економічного розвитку Київської Русі. У свій час у вітчизняній історіографії домінувала переоцінка торговельного фактора. В.Й.Ключевський, С.М. Середонін і ряд інших істориків висунули положення про те, що східнослов'янські міста виникли переважно завдяки торгівлі зі Сходом. Історики - норманісти стверджували пріоритет скандинавів у заснуванні міст на Русі - їх заходом уздовж Дніпровського басейну виникали укріплені табори, які швидко стали центрами обмінної торгівлі.
Головними партнерами міжнародної торгівлі Русі УІІІ -Хет. були країни Арабського Сходу,Хозарія,Волзька Булгарія, а також Візантія. Ібн Хаукаль, Ібн Хордадбех, ал Істархі, ал Масуді /автори ІХ-Х ст./ підтверджують не тільки участь руських купців у східній торгівлі, але й наводять дані про характер торгівлі, про шляхи, які зв'язували Русь з іншими народами, про товари, які продавали.
Объяснение: