Центрами російської культури і архітектури є давні міста. Москва — столиця країни — зберегла до наших днів сотні пам'ятників. Серцем її є величний Кремль з розкиданими навколо нього фортецями-монастирями, котрі служили колись форпостами Кремля.
Найбільші скарби російської архітектури донесли до нашого часу Новгород Великий, Псков, Смоленськ, Владимир — стародавня столиця Володимиро-Суздальської Русі XII—XIII століть, Суздаль, Юр'єв-Польський, Ярославль, Ростов Великий, Углич, Кострома, Вологда, Муром, Гороховець, Солікамськ. Величезні художні цінності зберіг Санкт-Петербург з його величною архітектурою проспектів, палаців і передмість.
Літописи зберегли кілька імен знаменитих зодчих давнини: серед них майстер Петро, що склав епоху в архітектурі Новгорода XII століття; майстер Коров-Якович (XII століття); південно-російський майстер Милонег (XII століття); знаменитий Федір Кінь, який побудував грандіозний Смоленський кремль і стіни Білого міста в Москві (XVI століття); зодчі Барма і Посник, які створили Покровський собор (храм Василя Блаженного) на Красній площі.
Посляпетровська епоха дала цілу плеяду геніальних зодчих, художників і скульпторів, авторів чудових творів архітектури XVIII і XIX століть. Серед них: Растреллі, Дмитро Ухтомський, Зарудний, Бланк Карл Іванович Старов, Казаков, Баженов, Захаров, Россі Карл Іванович, Тома де Томон, Джакомо Кваренгі, Чарлз Камерон, Бове, Григор'єв, Доменіко Жилярді тощо.
1)Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави.
2)зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель.
3)Молодий князь був сміливий, рішучий, щасливий, до того ж мав репутацію безстрашного бійця.
4)У 1229 року під час облоги польського міста Каліш князь Данило Романович особисто проник за міські стіни для розвідки. Він перевдягнувся простим боярином, а обличчя закрив глухим шоломом. Почувши, як городяни на своїх зборах сперечаються, здавати їм місто чи ні, князь вийшов в центр і назвав своє справжнє ім’я, а потім запропонував їм капітулювати перед ним особисто. Поляки, вражені такою сміливістю і благородством, погодилися і уклали мирний договір з хоробрим воїном.
Пояснення: Я написала про його характеристику яка показує досить велике враження щодо Князя.
Объяснение:
Центрами російської культури і архітектури є давні міста. Москва — столиця країни — зберегла до наших днів сотні пам'ятників. Серцем її є величний Кремль з розкиданими навколо нього фортецями-монастирями, котрі служили колись форпостами Кремля.
Найбільші скарби російської архітектури донесли до нашого часу Новгород Великий, Псков, Смоленськ, Владимир — стародавня столиця Володимиро-Суздальської Русі XII—XIII століть, Суздаль, Юр'єв-Польський, Ярославль, Ростов Великий, Углич, Кострома, Вологда, Муром, Гороховець, Солікамськ. Величезні художні цінності зберіг Санкт-Петербург з його величною архітектурою проспектів, палаців і передмість.
Літописи зберегли кілька імен знаменитих зодчих давнини: серед них майстер Петро, що склав епоху в архітектурі Новгорода XII століття; майстер Коров-Якович (XII століття); південно-російський майстер Милонег (XII століття); знаменитий Федір Кінь, який побудував грандіозний Смоленський кремль і стіни Білого міста в Москві (XVI століття); зодчі Барма і Посник, які створили Покровський собор (храм Василя Блаженного) на Красній площі.
Посляпетровська епоха дала цілу плеяду геніальних зодчих, художників і скульпторів, авторів чудових творів архітектури XVIII і XIX століть. Серед них: Растреллі, Дмитро Ухтомський, Зарудний, Бланк Карл Іванович Старов, Казаков, Баженов, Захаров, Россі Карл Іванович, Тома де Томон, Джакомо Кваренгі, Чарлз Камерон, Бове, Григор'єв, Доменіко Жилярді тощо.
Відповідь:
1)Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави.
2)зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель.
3)Молодий князь був сміливий, рішучий, щасливий, до того ж мав репутацію безстрашного бійця.
4)У 1229 року під час облоги польського міста Каліш князь Данило Романович особисто проник за міські стіни для розвідки. Він перевдягнувся простим боярином, а обличчя закрив глухим шоломом. Почувши, як городяни на своїх зборах сперечаються, здавати їм місто чи ні, князь вийшов в центр і назвав своє справжнє ім’я, а потім запропонував їм капітулювати перед ним особисто. Поляки, вражені такою сміливістю і благородством, погодилися і уклали мирний договір з хоробрим воїном.
Пояснення: Я написала про його характеристику яка показує досить велике враження щодо Князя.