Майже 20 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські ресурси.
Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю; разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.
Тема роботи: „Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України”.
Основні завдання роботи: 1. показати масштаби та наслідки Чорнобильської катастрофи; 2. розкрити аварію на Чорнобильській АЕС як техногенну катастрофу та людську трагедію. 3. назвати позитивні зрушення, які відбуваються у розв`язанні даної проблеми.
1. ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА
Чорнобильська катастрофа найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).
З часу Чорнобильської катастрофи у колишньому Радянському Союзі, а потім на терені незалежних держав України, Росії, Білорусі було прийнято низку законодавчих актів і підзаконних документів, пов'язаних з аварією.
Кількість цих документів і надалі зростає пропорційно тому, як виникають нові соціально-економічні, політичні, екологічні та інші проблеми, що є наслідками атомної катастрофи.
1) Младший жуз занимал территорию Западного Казахстана между Каспийским и Аральским морями, захватывая полуостров Мангышлак, северную часть плато Устюрт, долины рек Эмба, Орь, Илек, Урал, часть Сырдарьинского бассейна
Правители:
Абулхаир (1718-1748)
Нуралы-хан (1748—1786)
Ералы-хан (1791—1794)
Есим-хан (1795—1797)
Айшуак-хан (1797—1806)
Жанторе-хан (1806—1810)
Ханский совет (1810—1812)
Шергазы-хан (1812—1824)
Правители Бокеевской Орды:
Бокей-хан (1812—1815)
Жангир-хан (1812—1845)
Правители Младшего жуза, выбранные народом:
Батыр-хан (1748—1785)
Есим-хан (1790—1791)
Абулгази-хан (1791—1806)
Каратай-хан (1806—1816)
Арынгазы-хан (1816—1821)
2) Средний жуз занимал территорию северо-восточного, центрального, части юго-восточного Казахстана. На юге границы Среднего жуза шли по реке Сырдарья, по северу Балхаша до Зайсана и Тарбагатайского хребта. С востока на запад граница жуза шла от западного Алтая и Трабагатая через бассейны рек Тобол, Иргиз, Торгай до Мугоджарских гор.
Правители:
1)Шах-Мухаммед (Семеке) 1719-1734
2)Абилмамбет 1734-1771
3) Абылай 1771-1781
4) Уали 1781-1789
5) Даир 1781-1784
6) Бокей 1815-1817
7) Губайдулла 1819-1822
8) Кенесары 1841-1847
3. Старший жуз занимал территорию Жетысу, южного Казахстана до среднего теченияСырдарьи, включая территорию долины реки Или, предгорья Джунгарского, Заилийского и Киргизского Алатау, Каратауского хребта, междуречье Чу и Таласа.
Майже 20 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські ресурси.
Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю; разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.
Тема роботи: „Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України”.
Основні завдання роботи: 1. показати масштаби та наслідки Чорнобильської катастрофи; 2. розкрити аварію на Чорнобильській АЕС як техногенну катастрофу та людську трагедію. 3. назвати позитивні зрушення, які відбуваються у розв`язанні даної проблеми.
1. ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФАЧорнобильська катастрофа найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).
З часу Чорнобильської катастрофи у колишньому Радянському Союзі, а потім на терені незалежних держав України, Росії, Білорусі було прийнято низку законодавчих актів і підзаконних документів, пов'язаних з аварією.
Кількість цих документів і надалі зростає пропорційно тому, як виникають нові соціально-економічні, політичні, екологічні та інші проблеми, що є наслідками атомної катастрофи.
1) Младший жуз занимал территорию Западного Казахстана между Каспийским и Аральским морями, захватывая полуостров Мангышлак, северную часть плато Устюрт, долины рек Эмба, Орь, Илек, Урал, часть Сырдарьинского бассейна
Правители:
Абулхаир (1718-1748)
Нуралы-хан (1748—1786)
Ералы-хан (1791—1794)
Есим-хан (1795—1797)
Айшуак-хан (1797—1806)
Жанторе-хан (1806—1810)
Ханский совет (1810—1812)
Шергазы-хан (1812—1824)
Правители Бокеевской Орды:
Бокей-хан (1812—1815)
Жангир-хан (1812—1845)
Правители Младшего жуза, выбранные народом:
Батыр-хан (1748—1785)
Есим-хан (1790—1791)
Абулгази-хан (1791—1806)
Каратай-хан (1806—1816)
Арынгазы-хан (1816—1821)
2) Средний жуз занимал территорию северо-восточного, центрального, части юго-восточного Казахстана. На юге границы Среднего жуза шли по реке Сырдарья, по северу Балхаша до Зайсана и Тарбагатайского хребта. С востока на запад граница жуза шла от западного Алтая и Трабагатая через бассейны рек Тобол, Иргиз, Торгай до Мугоджарских гор.
Правители:
1)Шах-Мухаммед (Семеке) 1719-1734
2)Абилмамбет 1734-1771
3) Абылай 1771-1781
4) Уали 1781-1789
5) Даир 1781-1784
6) Бокей 1815-1817
7) Губайдулла 1819-1822
8) Кенесары 1841-1847
3. Старший жуз занимал территорию Жетысу, южного Казахстана до среднего теченияСырдарьи, включая территорию долины реки Или, предгорья Джунгарского, Заилийского и Киргизского Алатау, Каратауского хребта, междуречье Чу и Таласа.
правители:
1 Карт-Абулхаир 1718-1730
2 Жолбарыс 1730-1740
3 Абульфеиз 1740-1750
Объяснение: